
© Алексей Попов, текст, 2025
© Анастасия Мигалина, перевод, 2025
© Союз писателей России, 2025
© А. А. Головина, дизайн и верстка, 2025
Мыйсяма йöз
Висьтъяс
Мый тавой вöталiн?
Петыр Вась тэрмасьтöг восьтiс öдзöссö да пырис. И морттö шензьöм босьтiс. Быттьö и аслас керкаö воськовтiс, но пытшкöсыс дзик мöдпöлöс. Кутшöмкö аслыспöлöс улöсъяс да пызан. Дозмукъясыс абу жö аслас. Вывтi нин югъялысь чашкаяс, тасьтiяс пызан вылас сулалöны. И йöзыс, кодъяс пуксялöмаöсь пызан саяс, дзик жö тöдтöмöсь. И паськöмныс шензьöдана. Кинояс вылысь татшöмъяссö аддзылiс, кор петкöдлывлiсны коркö уна во мысти лоöмторъяс йылысь. Югъялöны жö паськöмъясыс.
Пызан сайын пукалiсны нёльöн: том ныв, зон, шöр арлыда мужичöй да сыкöд тшöтшъя кымын нывбаба. Гашкö, ай-мам да налöн ныв-пиыс. Колöкö, нывбабалöн да мужичöйлöн нылыс да зятьыс. Вермас лоны и пиыс да моньыс. Петыр Вась вылö весиг эз видзöдлыны. Быттьö некод и эз пыр. Мыйкö юисны югъялысь чашкаяссьыс, сёйисны дзик тöдтöм да некор аддзывлытöм сёян. Кöсйис эськö горöдны, мый найö сылöн керкаын вöчöны, но эз лысьт. Пуксис öдзöс тагöс дорö лöсьöдöм улöс вылö. Сiйö кажитчис, мый аслас вöлi. И босьтчис кывзыны сёрнисö. Тыдалö, асылалöны на. Сöмын неважöн вольпасьысь чеччöмаöсь. Вöтъяссö, тыдалö, босьт-чöмаöсь ассьыныс висьтавлыны. Сiдз тай Петыр Вась гöгöрвоис-а.
– Ме со мый тавой вöтаси, – босьтчис висьтавны нылыд. – Быттьöкö кöнкö енкöлаас эмöсь инопланетянинъяс, кодъяс олöны лючки сы ради, медым вежны миян му вылын кулöм йöзöс, зверъясöс да пемöсъясöс. Öти кывйöн кö – став ловъя ловсö, кодi кулö. Инопланетянинъясыс сяммöны босьтны кулöмаыслысь öбликсö, оласногсö, ветланногсö. Дзик ставсö, медым лоны на кодьöн. Та дырйи сяммöны вуштыны кулöмасö тöдлысь йöз паметьысь. Быттьö олöмыс сöмын на босьтчöма, кор кулöмасö вежысьыс пöрас сыö. И со мувывса öти детинкалöн зэв ёна висьмис понйыс, кулан выйын нин. Инопланетянинъяс ыстiсны öтиöс му вылö. Шуисны, мый кöть мый лоас, а бöрсö оз бергöдчы. Но сылöн лэбигöн понтö сяммисны кыдзкö бурдöдны. И со детинкаыд казялас аслас жырйысь кутшöмкö зэв повзьöдчана да мисьтöм лолöс. Он и гöгöрво, кодi сэтшöмыс, но абу морт кодь. Муртса ветлöдлынысö вермö. Сiйö босьтчылöма нин понйö пöрны, но мöдыс со бурдöма. И кольöма код тöдас кодöн. Детинкаыд сыкöд кутiс лöсявны. Вердiс да удiс сiйöс, кок вылас сувтöдiс. Но детинкакöд восьса сёрнияс дырйи пыр норасис, мый öнi сылöн олöм сюрöсыс абу. Öд сылöн олöмын сöмын öти мог – вежны кулöмаöс. А тайöс вöчны сiйö со эз вермы. Детинка эськö жалитiс сiйöс, но отсавны некыдзи эз вермы. И со öтчыд гортас школа бöрас локтiс да казялiс, мый керка пытшкас вывтi нин чöв-лöнь. Сiйö кутiс чуксавны бать-мамсö, но некод эз вочавидз. И сiйö пырис батьыслöн да мамыслöн жырйö. И измис, кывсö весиг воштiс. Джоджын куйлiс батьыс, кодлöн мышкас тыдалiс пурт вороп, а сы весьтö копыртчöма код тöдас кодiыд. Тыдалö, виöма батьсö, медым босьтны олöмыслысь сюрöссö. Öнi со босьтчöма нин лоны батьнас. Зэв повзьöдчана серпас! Код тöдас кодiыд бергöдчис детинкалань да вомсö вежыньтöмöн нюммунiс «аслас ёртлы», да нимкодя шуис: «Öнi ми пыр кутам лоны öтлаын». Детинка лёкысь горöдiс. Та бöрын ме садьми.
Петыр Васьлöн нывлöн висьталiгчöж йирмöг визъялiс вир-яй кузяыс. Кöсйис нин пышйыны, но кокъясыс эз нуны. Помöдз ковмис пукавны.
– А ме вöталi, быттьö ола аслам чужан сиктын, – босьтчис висьтавны зонмыс. – Гöгöр ас йöз: рöдвуж, ёртъяс. Но сиктса став олысьыс вир юысьяс, вампиръяс. Та дырйи найö ставныс зiльöны петкöдлыны, мый найö бур йöз. И ме быттьö сиктас дзик öти морт, кодi абу на кодь. И тöда, кодъяс найö, но некодлы ог явит. Тöдмаласны кö, то виасны менö. Шензьöданаыс сiйö, мый миян сиктын мыччысьöма шöр нэмъясса замок, кöнi öшалö часi. Кор лоас дас кык час, менö виасны. А верма кö ме тöдмавны замокыслысь гусяторсö дас кык часöдзыс, то ставыс вежсяс. Йöзыс оз лоны вир юысьясöн, а дзик бур войтырöн. Ме некыдзи ог вермы веськавны тайö замокас. Ме дорö пыр локтöны варовитны рöдвужöй, ёртъясöй, сиктса мукöд олысь. Либö пыр корöны, медым ме суседъяслы йöв нуи. А кадыс мунö. Меным колö тöдны, кыдзи мездыны ачымöс да мукöдсö бергöдны бур йöзö. И нем виччысьтöг ме дорö локтiс ныв. Дерт, вир юысь жö. Но сяммö тöдмавны йöзыслысь сёрнияссö и вермö весиг висьтавны, мый йылысь варовитлiсны уна лун сайын. Сылöн висьталöмъясысь ме гöгöрвои, кыдзи веськавны замокас да мез-дысьны. И со ме нин замок дорад. И кор восьтi öдзöссö, ме садьми.
Петыр Вась сылöн висьталöмысь нинöм торъясö эз гöгöрво. А пызан сайын пукалысьяс мыйкö зумыштчисны. Сэсся водзö нуöдiсны сёрнисö.
– А öнi тэ висьтав ассьыд вöттö, – мужичöй дорö шыасис нывбабаыс.
– Менам син водзын öнi на сулалö кöрт туй бокса тайö вокзалыс. Важиник керка быттьö. Татшöмыс öнi абу. Вой шöр бöр быттьö. Этшаник йöз виччысьöны билет вузалан касса воссьöм. Но вузöс вылас сöмын öти билет и эм. И кодлы сюрас билетыс, сiйöс поездыс нуöдас помасьлытöм олöмö. Йöзыс татчö воöмаöсь быдлаысь. Шуа тай, мый абу торъя уна, морт кызь, гашкö. И веськалöмаöсь сэтчö асланыс сикт-каръясын бöрйöм войтыр. Сэнi зiльöмаöсь ыстыны сэтшöмъясöс, кодъяс шедöдöмаöсь пыдди пуктöмсö асланыс олöм чöж. Но кык-ö-куим морт, тыдалö, вывтi озыръяс, ньöбöмаöсь пыдди пуктöмсö сьöм вылö. Танi жö пöч да томини-к ныв. Тыдалö, нучкаыс. Ачыс пöчыс зэв нин пöрысь. Вайöдöма татчö нывкаыс. Но и танi, вокзалас, колö бöрйыны сöмын öти мортöс, кодлы асывланьыс вичмас дзик öти билетыс. Мунö вен сяма. Озыръяс бара öвтчöны асланыс сьöмöн, кöсйöны ньöбны билетсö. Но татчö чукöрмöмаöсь медсясö зэв вежавидзысь вой-тыр, кодъясöс сьöм вылад он вермы ньöбны. Öнi на син водзын кöрт туй вывса уджалысь паськöма том мужичöй. Сiйö пыр öтарö-мöдарö ветлöдлö. Кодсюрöлы вашнитас, кодöскö боклань нулас. Тыдалö, ачыс дявöлыс тайö. Зiльö йöзсö и танi дзугны. А шоныд сетан батарея дорö топöдчöмöн пукалö оланiнтöм мужичöй. Некытчö оз сюйсьы, но зэв сюсь синъясöн став вылас видзöдö. Чайта, мый анделыс тайö вöлi. Вель дыр сёрнитöм-артасьöм бöрын билетыс вичмас пöрысь пöчыдлы. Унджыкыс шуасны, мый сiйö аслас олöмнас медся ёна лöсялö помасьлытöм олöмö мунны. Кöрт туйвывса уджалысь паськöма мужичöйыд кутiс гартчыны нылыд гöгöр. Мыйкö вашкöдö, кытчöкö нулас и. Асыв нин воис, а поездыс век абу. Кутiсны юасьны кöрт туй вылын уджалысьыдлысь, мыйла та дыра оз лок. А сiйö зэв гораа серöктö да висьталö, мый поездыс важöн нин мунiс. Видзöдöны да, пöчыд öтнас пукалö, нылыд абу. Сiйö и босьтöма билетсö да сöлöма поездас, кодi нуöдö помасьлытöм олöмас. Йöзыс кутасны ызгыны. Кодкö пинялö нывтö, кодкö пöчсö жалитö. Тэ пыдди пö со мунiс помасьлытöм олöмас нинöм на вöчтöм нучкаыд. Тэнö ылöдлiс и миянöс тшöтш. Сöмын шонтысьысь мужичöй чöла олiс. Но медбöрын нурбыльтiс:
– Кытчö на öд вайöдас поездыс. Öд тi кулöм бöраныд векся олöмö веськаланныд. А мувывса помасьлытöм олöмыс код тöдас на кутшöм лоас.
Нем виччысьтöг вокзалас пырö том мужичöй. Тайö кöрт туйвывса уджалысьыд, но дзик нин мöд паськöма. Сöмын чужöмыс сыланьö муныштö.
– Тайö жö сiйö мортыс, кодi миян дорö волiс чуксавны бöрйыны мортöс, кодi веськалас мувывса помасьлытöм олöмö! – кутiсны индавны том морт вылö чуньнаныс вокзалö кольысьяс.
Мöдыс нинöм эз вочавидз, сöмын жеръялiс. Ме повзи сылöн кöдзыд да ёсь синъяссьыс да садьми.
Петыр Вась öнi збыльысь став висьталöмсö ас ногыс бура гöгöрвоис. Весиг телепит лои ассяньыс мыйкö содтыны, но дыр эз лысьт. Сэсся шуис жö:
– Нывкасö джагöдны колö таысь!
Но пызан сайын пукалысьяс весиг эз видзöдлыны сы вылö. Тыдалö, Петыр Васьлöн шуöмыс наöдз весиг эз во. Быттьö эськö гораа висьталiс да. Мöдысь шуны эз нин лысьт.
– Меным кадыс, тыдалö, воис висьтавнысö. Ме аслам вöтысь торъясö нинöм ог вермы тöд вылö уськöдны, – босьтчис нывбабаыс. – Мыйкö эськö вöталi жö да. Сöмын кутшöмкö шуöм юрö колис. Ог тöд, кодi и шуис. Но кывъясыс со вежöрö кольöмаöсь. Öнöжкатö пö босьт да менсьым шурпуньöс гудрав. Тi он тöдöй, мый сiйö öнöжкаыс да шурпуньыс?
– Медводдзаысь тайö кывъяссö кыла, – шуис мужичöйыс.
– Гашкö, коркö, ёна важöн найö вöлiны, а сэсся вочасöн вошины, – аслас мöвпöн юксис том мортыс.
Нылыс нинöм эз шу. Петыр Вась нем виччысьтöн ас ногыс гöгöрвоис тайö тöдтöм кывъяссö да зэв гораа серöктiс…
И садьмис гöтырыслöн мышкас зутшньытöмысь. Сiйö аслас ёсь гырддзанас лёкысь сизьдыштiс верöсыслы да босьтчис броткöдчыны:
– Нöшта öд сералö сэнi. Нёль часянь нин унмовсьны ог вермы, да сыысь али мый?
– Серöктi али мый? – юалiс Петыр Вась. Зутшнитöмсьыс видны эз жö лысьт.
– Лёкысь тай гöрдлыны кутiн. Кöсъя нин вöлi унмовсьны да. Öнi сэсся ог нин унмас шед. Да и чеччан кад регыд. Мун да тшайниксö сутшкы.
Петыр Вась дышпырысь сувтiс да веськöдчис тшай ва пузьöдны. Узьланiныс налöн торъя жырйын. А сёйлöны мöдлаын. Жырйын, кытчö веськалан ывласянь пыригмозыд. Сэтчö эськö Петыр Вась тэрыба мунiс, но сэсся нем виччысьтöг джöмдiс. Вöтыс юрас воис да. Весиг полiс видзöдлыны пызанланьыс. Колöкö, нёль мортыс век на сэнi пукалöны. Но керкаö пыран öдзöс дорас сулалiс буретш сiйö бöртöм улöсыс, код вылын вöтас пукалiс. Медбöрын бергöдчис жö пызанланьыс. Сэнi некод эз вöв. Но йирмöг морттö босьтiс. Быттьö öд кылiс, мый сы вылö кодъяскö видзöдöны. Эз жö тай пернапас чöвт-а. Электричествосянь уджалысь тшайникын васö пузьöдны лöсьöдiс да тэрыба пырис узьланiнас. Машöыс вöлi сувтöма нин да бöр водны эз жö кут. Виччысис, кор гöтырыс пасьтасяс да петас сёян жыръяс. Гашкö, сiйö, ярджык мортыд, омöльяссö вермас вöтлыны.
Машöыс бöрся сэсся и вуджис мöд жыръяс. Но век на кылiс ас вывсьыс кодлыськö видзöдлассö. Тадзи тай кажитчис Петыр Васьлы-а. Гöтырыслы веськодь, ноксьö, лöсьöдö асъя сёян. Сэсся пуксисны нуръясьыштны. Кыкнанныс нин пенсия босьтöны, да тэрмасьны некытчö. Петыр Вась эськö сёян пызан саяд дыр пукавны оз радейт. Машöыс со вермас час да и дырджык на пукавны. Дыш да быть Петыр Васьлы воча пуксьöмöн кывзыны сылысь сёрнисö. Варов гöтыр сюри да. Бöръя кадас найö босьтчисны висьтавлыны ассьыныс вöтъяссö. Таысь Петыр Вась талун асыв медся нин полiс. Эз лысьт висьтавны вöтнас аддзылöмторсö да. Колöкö, аддзылöм да кывлöмторсö гора висьталöмыс кодъяслыкö весиг оз кажитчы. Оз öд прöстаысь йирмöгыс визлав.
– Василей, мый нö талун вöталiн? – неуна нуръясьыштöм бöрын юасьны босьтчис Машöыс.
– Нинöм торъясö, – нурбыльтiс Петыр Вась. – Бурджык тэ висьтав.
Гöтырыслы мöдысь тшöктöм оз ков. Кузякодь висьталiс, кыдзи асьсö томдырсяöн аддзылöма. Сэсся вуджис, кутшöм мича инъясö вöтнас волöма.
– Сэсся вöтöн вуджи аслам керкаö. Висьтавнысö весиг та йылысь пола. Висьтавны абу, Василей?
– Кыдз кöсъян.
– Босьтчи да висьтала нин, – быттьö эз и кывлы верöсыслысь шуöмсö гöтырыс. – Быттьö миян керка тыр чукöртчöмаöсь сусед гöгöрыс. Ставыс тöдсаöсь, но ме тöда, мый ставныс найö вежöм йöз. А тэ миян узьлан жырйын быттьö. Öдзöссö мыйлакö томанöн игналöмаöсь. Тэ он весиг тöд, мый миян керкаын тырыс вежöм йöз. Узян весигтö. Ме мöвпала, кыдзи эськö тэныд тайöс висьтавны, но ог тöд. Кöсъя чукöртчöмаясыслы шуавны, кодъяс найö, да ог жö вермы. Тöда, мый ачым узя да тайöс вöтала. Некутшöм петан туй эг аддзы да сэтшöма повзи, мый палялi. Сэсся унмовсьны эг нин вермы. Нöшта на тэ сэнi кутiн лёкысь серавны. Мый вылын нö гöрдлiн?
– Ог и тöд. Быттьö нинöм серам петанаыс вöтö эз уськöдчыв да.
– Мыйкö öд вöталiн жö?
Машöыс босьтчис дзоргыны верöс вылас. Виччысис, кор сiйö тöдмöдас аслас аддзылöмторъяснас.
– Тэ, Машö, он тöд, мый сэтшöм шурпуньыс да öнöжкаыс? Тiян тадзсö эз шулыны?
Машöыс абу татчöс, войвылысьджык. Та вöсна и юалiс. Колö-кö, сэнi тадзи сёрнитöны да.
– Медводдзаысь тайö кывъяссö кыла. А тэ кытысь кывлiн?
– Вöтын кывлi. Мый аддзылi, дзик нинöм ог вермы тöд вылö уськöдны. А со тайö кывъясыс юрö сатшисны. Быттьö кодкö шуис, мый öнöжкатö босьт да менсьым шурпуньöс гудрав. А мый тайö лоö – ог весиг тöд.
– А тэ мый чайтан?
– Гашкö, эсiйö да… – видлiс серöктыны Петыр Вась, но эз артмы вöтас кодь серамыс. Быттьö кодкö öлöдiс сiйöс таысь да став аддзылöмторсö водзö висьталöмысь.
Пуяс
Шензьыны ог дугдыв со татшöмтор вылö: шуам, сиктын босьтчöны кыпöдны керка. Оз шöрас, а бокöджык, кöнi пуяс на сулалöны. Первой босьтчасны пöрöдны став пожöмсö, кыдзсö. Ни öти пу оз кольны. Сэсся керка кыпöдасны. Овмöдчöм бöрын кöзяин бытьöн ветлас вöрö да ваяс вужъяснас посни пожöмъяс, кыдзьяс да пуктас керка гöгöрыс. Сэсся виччысьöны налысь быдмöмсö. Окота жö, медым оланiн гöгöрыс шувгисны пуяс. Вояс кольöны виччысигас. Ог гöгöрво, мыйла эз кольны гоз-мöд пу, кор местасö лöсьöдiсны. Сэк эськö пуясыслысь быдмöмсö эз ков виччысьны и вöрысь эз ков бöрас вайны.
Сэтшöмöсь жö йöзыс олöмас. Мыйкö кö выльтор думыштасны, то бытьöн колö важсö дзоньнас путкыльтны. А сэсся бара жö эськö сэтчö вочасöн бергöдчöны да.
Важ öбраз
Менам тьöт мыйлакö зэв ёна радейтлiс странаöн весь-кöдлысьяслысь портретъяс. Батьлы пыр тшöктылiс мича-джыкъясöс кутшöмкö журналъясысь корсьны. Öшöдлiс стенö, кöнi пельöсын вöлi зэв нин важся öбраз. Медся нин мичаöсь снимокъясыд вöлiны Политбюроса шленъяслöн. Найöс и öшöдлывлiс. Кодöскö кö вежасны, выльыслысь öдйö жö снимоксö йöзöдасны. Сöмын вунды да шняпкы стенад.
Вояс колины. Вежласисны стенысь йöзыс. Оз нин ставныслысь овъяссö бура помнит. Öшавлiс сэнi и Хрущевыд, и Брежневыд, и Косыгиныд, и весиг Горбачёвыд слöймылiс. Öнi волi тьöт дорö, да стенас некод абу. Сöмын öбразвывса Енмыс важыс.
Ылöдлöм
Неважöн казялi, мый мортöс медводдзаöн ылöдлöны бать-мамыс, да тайö восьтöмторйыс сэтшöма шемöсмöдiс. Пузчужöм нывлы кутi вöзйыны нёнявны пустышка, мед оз бöрд. Сiйö оз кöсйы, а ме мырдысьöн бöр сюя. Сэсся тай кутiс жö нёнявны. Коньöрöй виччысьö мам йöв, а сэтысь нинöм оз пет. Ылöдлi, мед аслым кокньыдджыка овсис. Ки йылын новлöдлöм дорысь мед бурджык нуртöм резинасö нёнялас. Ичöт мортыд тайöс оз гöгöрво, нёнялö тай со. Аслым таысь нимкодьыс эз жö ло. Ылöдлöма лои со. Сэсся, коньöрöс, мыйта на олöмас ылöдласны. Сэтшöмöсь нин ми йöзыд да. Но медводдза ылöдчысьнас лои ачым. Со мыйысь медся забеднöыс!
Лекарство
– Том кадö ме ачымöс эг видзлы. Со и мöрччис öнi, коскöй юкалö, – ышловзис менам сусед Педöр Вась. – Öтчыд судзöдi лекарство. Зэв бур, шуисны. Некымынысь пö зырыштан костö и кокньыдджык лоö. Вайи гортö, кöсйи нин бурдöдчыны. Сэсся юрö быттьö нöшкöн косьöбтiсны – мамö öд нэмсö нин кок висьöмöн маитчö. Думыштi, мый ме том на да кыдзкö-мыйкö терпита. Сетi лекарствосö мамлы.
Недыр мысти юала, кокнялыштiс эз. А сiйö чöв олыштiс да и шуис:
– Ме сiйöс ыджыд батьыдлы сетi. Ачыд тöдан, кы-дзи сылöн гöгöрбок юкалö лёк поводдя водзвылын. Мед кöть кокньöдыштлас, бур кö лекарствоыс.
Лун-мöд эз коль, ыджыд бать кашкигтырйи ме ордö пырис. Мыччö вöрзьöдлытöм на лекарствотö:
– На, Василей, тайöс мамыд кыськö судзöдöма. Зэв бурöн висьталö. Меным вайис. Тэ öд коснад майшасян. Олöм ни узьöм, дерт. Меным мый нин зырасьöмсьыд. Сöмын лекарствосö таргайта. Тэныд овны да овны на, колöкö, отсалас.
Письмö
Олöмын лоöмторъяс вылö Зинаида Васильевналöн аслас видзöдлас. Сылы сöвмынысö дас во хирургöн уджа-лöмыс ёна жö отсалiс. Сiйö йöзкöд сёрнитны оз ныръясь. Сiдз коланаинö шуыштас öти либö кык кыв, и ставыс. Сэсся он пычкы. Кодкö кö оз сы ногöн вöч, то другöн торйöдчас, орöдас йитöдъяссö, кöть кутшöмöсь найö эз вöвны. Хирургалiгад велалiс повтöг вундыны гырк пытш-кöсысь тшыкöминъяссö. Мый сiйöс видзан, оз кö нин дöмлынысö туй. Татшöм ногöн жö торйöдчылiс сiйöс кы-тшалысь йöзсьыс.
Со и верöсыскöд öдйö жö янсалiс. Друг мыйкö эз кажитчы да. Косталыштiсны таысь öта-мöд дорсьыс. Мöд кö эськö видлiс йитны. Зинаида Васильевна эз со кöсйы. Мöдарö – янсöдчыны кутiс.
Öнi олiс сiйö öтнас. Öдйö велалiс та дорö. Кытчö-мый ачыд пуктан, сэтысь и босьтан. Со талун ковмис кабала тубрасысь öти тетрадь да эз и дыр ковмы лук-йысьнысö. Ас местаын сiйö, шкапын. Бумагаяс пöвстысь нывбабалы син улас уси вижöдыштöм конверт. Дум вылас воис, мый коркö важöн гижлiс сiйöс верöсыс. Öтласян воас на. Сарпалiс сэк мыйкö, дзумгис конвертö. Мый шуис – оз помнит. Сöмын помнитö, мый сэки Зинаида Васильевна мыйыськö вöлi скöр верöсыс вылö.
Колана тетрадьсö сiйö пуктiс бокö. Сэсся, пызан сайö пуксьöмöн, вель дыр дзоргис конверт вылас. Лыддьыны али бара сытöг чашйыны-косявлыны? Век жö восьтiс.
«Менам муса гöтырöй, Зинукöй. Тэ менö, верман кö, прöстит талунъя лунсьыс. Нимлун öд тэнад. А вот козинтö ньöбны сьöмöй абу. Тэ со таысь дузъялан весиг. Асывнас ветлi базар вылö. Кöсйи вузавны руч ку шапкаöс. Гашкö, мися, кодкö ыштас да ньöбас. Но гожöм шöрнад сы вылö некод эз видзöдлы. Да и абу нин выль. Меным сэтшöм окота вöлi вузавны да ньöбны тэныд кутшöмкö козин.
Зинук, вояс кольöм бöрын ми тэкöд восьтам тайö письмöсö. Кутам казьтывны, кыдз ми институт бöрын овлiм гостиничаын. Миян нинöм на эз вöв. Но унаöн завидьтiсны, мый ми шудаöсь и оланiнтöг. А сiйö лоö, быть лоö. А тайö кадыс вот оз бергöдчы».
Лыддис тайöс Зинаида Васильевна. Сьöлöмыс эськö кöсйис нормыштлыны, но вежöрыс торкис. «Йöй век вöлiн. Кодлы колö тэнад лысöм шапкаыд», – мöвпыштiс сiйö да косявлiс письмöсö. Сэсся, кыдзи и быд рыт, пуксис чай юны.
Шензьöм
Пукала вокъясын да дзорга сиктса туй вылö. Немвиччысьтöг гора увтöмöн мыччысис пон кöлысь. Быттьö став ай понйыс öтилаö веськалöмаöсь. Син уланыс кö усян – чашъясны. Вежöгтасны да. Со тай кутшöм вылын бöжа энь пон на водзвылын котöртö. Кукань ыджда кык пон босьтчисны лёкысь пурсьыны, юкöны невестанысö. Мукöдыс, неуна ичöтджыкъясыс, тшöтш жö öта-мöдныскöд косясьöны. Медбöрын ставныс быттьö вунöдлiсны эньтö. Сöмын камаши ыджда урöс пон öтнасöн коли вöтчынысö. И оз тöд мый вöчнысö, кöть эськö во-дзын тiрöдысьыс бöжсö легöдö и быдöн да. Медбöрын сяммис жö.
Видзöдi да мыйлакö ставсö тайöс öткодялi бöръя кызь вося бöрйысьöмъясыскöд. Дзик öд тадз жö лёддзöн вöтлысьöны да юкöны öти чинсö. Быдöн кöсйö сiйöс тшапнитны. Öта-мöднысö сукляласны, быд ногыс пиняласны. Ас костаныс яра пурсигöн он тöдлы да дзик тöдтöм морт слöймас сюйсьынысö, кодi, гашкö, весиг эз тöд, мый морла и кутчысис. Сэсся шензьыны босьтчас и быдöн, мый пö öнi сэсся тайö чиннас вöчнысö. Нинöм пö öд ог пöтурайт.
Горш лэбачьяс
Ывла вылын сёр ар. Öшинь улын гöрд бипурöн быттьö öзйö пелысь. Сы мында таво быдмис тусьыс, мый öшйöмаöсь быд ув вылö некымын розйöн. Нимкодя-сьыштi тайö мичнас да босьтчи тшай юны. Эз на дас минутыс коль, кыдз бара синмöс пелысь вылад чöвтi да муртса эг весьöпöр. Ни öти роз нин оз тыдав. Кутшöмкö лэбачьяс сьöд кымöрöн пуксьöмаöсь да няръялöны вотöссö. Вомас босьтöны, а бöрсяньыс му вылö нин войтыштö. Здукöн ставсö бырöдiсны да мусö няйтöсьтiсны. Татшöм сяма жö артмö, кор войвылö люзьгöны-локтöны недыр кежлö бокысь воöм уджалысьясыд. Араваöн уськöдчасны вöр пöрöдны либö му пытшкысь озырлун босьтны. Ставсö кераласны, ставсö пычкасны. Сэсся тайö лэбачьяс мозыс жö мöдлаö уйыштасны. Лöп-няйтыс сöмын му вылö и коляс.
Снимайтчöм
Войнаöдзыс на да би пыр мунöм вояс помасьöм бöрас Висер катыдын да Ньывсер ю бокын кыптылiсны вöр посёлокъяс. Сэтчö вайöдлiсны лунвылысь да мукöдлаысь кулачитöм йöзöс, война кусöм бöрын власовецъясöс, бандеровецъясöс, пленö веськавлöмаясöс тшöтш и. Ветымынöд вояс шöрын кодсюрööс лэдзисны мунны гортаныс. Менам бать, война вылын вöвлöм да сэтысь кок пöлöн воöм морт, вöрын уджалысьяс пöвстысь унакöд вöлi тöдса. Кыдз да кор тöдмасьлiс, дерт, ог тöд. Öти арся лунö пырисны миянö мужичöй да нывбаба. Аскöдныс моздорас кутiсны мекöд арлыда кымын зонкаöс. А меным сэки вöлi квайт гöгöр.
– Зэв ёна висьмис. Ог тöд, ловйöн вайöдам ог, – кылö, висьталiсны мамлы воысьяс.
Узьмöдчыны, тыдалö, лöсьöдчисны, медым шойччышт-ны да аски асывсяньыс нин подöн вуджны Мусюрсö. Тадзи öнi на шуöны Ыджыдвидз да Шойнаты костсö. Сёрнияс сертиыс гöгöрвои, мый мунöны зэв ылö, кутшöмкö рытыввыв Украинаö пö. Верöсыс сэтысь, а гöтырыс татчöс. Комиöн тай варовитö-а. Мужичöйыс, тыдалö, дыр нин танi олöма да роч костас коми кывъяс жö нин шуавлiс. Сэсся воöмаяс босьтчисны майшасьны.
– Пиным кö туй костас кувсяс, то весиг öти снимок сылöн абу. А туйным öд ок кузь.
– Öнисим Миш миян снимайтчö. Ветла да чукöстла, – шуö батьöй.
Пасьтасис да бедьнас йöткасигтыр мöдöдчис кывтыд. Сэнi олiс Öнисим Миш ёртыс, кодлöн кыкнан кок лапаыс пö дрöбитчöма война вылад да кöстыльяс отсöгöн сэк ветлöдлiс. Öнi на син водзын налöн локтöмыс. Арся зэра рыт. Неуна пемдыштö нин. Зэв няйт туйöд матыстчöны война вылын доймалöм кык морт. Öтиыс бедьнас йöткасьö, мöдыс кöстыльяс отсöгöн чеччалö. Вильски-вальски туйсö лойöны. Локтöны, медым снимайтны зонкасö. Гашкö, сылысь, кодлöн айыс налы паныд косясис весиг. Эз кö налы, то кодъяслы кö. Код тöдас, кутшöм мыжысь сiйöс ылi войвылас ыстывлiсны. Но та вылö тай эз видзöдны. Налы сiйö вöлi сöмын висьысь пиыскöд туйö петöм мортöн. Снимайтiсны. Мöд асывнас зэв водз Öнисим Миш снимоксö нин вайис. И мунiсны гозъя водзö. Зонкасö батьыс сывъяс босьтiс да сiдзи нуис. Зэв эськö ме сэк кöсйи, медым ловйöн жö ставныс воöдчисны туй помöдзыс. И öнi на окота, мед сiдзи лоис.
Керка
Сиктса керкаыд вайö некор помасьлытöм удж да тöжд. Лэптас сiйöс мужичöйыд том арлыдаöн на. Во кыкöн кö овны пырны сяммас, то зэв ыджыд аттьö. Первой тöвсö вуджигöн быд рыт кыткö колö лöсьöдны на. Öтилатi кöдзыд пырö, мöдлатi вежыняджык артмöма. Тулыс воöм бöрын кöзяин бура нин тöдö, мый колö нöшта дасьтыны локтан ар кежлö. Дас во мысти мыйсюрö быттьö лоö лöсьöдöма: гид, пывсян, пес лэбув. Видзöдан, да керкатö бара нин дзоньталыштны колö. Оз и удитлы шойччыштны. И пöрысьмытöдз тадзи. Сiдзи и оз слöймы дзик помöдз ставсö вайöдны. Кулiгас, эм кö пиыс, сылы на индöд сетас. Кöсйи на пö эськö сiйöстö-сiйöс вöчны, да со эг нин удит. Тэ, пиöй, вöч. Бур эськö, кор быдтасыс тöлка да водзö пелькöдас ас керкасö. Овлö тай, мый бать-мам кулöм бöрас ныв-пиян öдйöджык вузаласны керкасö, мед мынны ноксьыс. Оз и думыштлыны, мый коньöр бать-мамыс нэмсö пöшти дасьтiсны аслыныс и налы оланiн.
Уджйöза
Тöдса мортлöн кулöм йылысь юöр быдöнöс вöрзьöдö ас ногыс. Кодкö лимзалöмöн бöрдыштас, кодкö думсьыс на и мöвпыштас, мый сылöн пö сэнi и местаыс. Сöмын öтчыдысь олöмын кывлi со татшöмтор: мунiс мöдаръюгыдö öти тöдса. Абу дзик матысса, но век жö жалитöма лои. Дум вылö уси морт, кодi ёртасьлiс шонъянöйкöд. Гашкö, думайта да, оз на тöд шогсö да час, мися, ветла нуны курыд юöрсö. Пыри, пукалыштi. Сэсся небыдик гöлöсöн век жö висьталi.
– Кыдзи кулiс?! – вежсис чужöм вылас мортыд. – Сiйö жö меным уджйöза! Доз вылö тöлысь сайын корлiс да эз и сет.
Лэбачьяс
Олiсны вöрын да эрд вылын быдсяма лэбачыс: рака, катша, джыдж, пыста, кеня, колипкай, пышкай. Асывъяснас найö зэв гораöсь вöлiны. Быдöн ас ногыс гöлöссö сетлiс, кыдзи кужис. Кравзiсны, китшкисны, сьылiсны.
Мортлы, мыйлакö, эз кут кажитчыны ракалöн кравзö-мыс. Да и ачыс лэбачыс мисьтöм. Босьтiс да бырöдiс сiйöс. Сэсся катшалöн китшкöмыс пельсö сьöдмöдны кутiс. Тшöтш жö бырöдiс. Мортлы мусаджык вöлi лэбачьяслöн дзользьöмыс. Öтчыд кывзысьыштiс. Казялiс, мый колипкай ёна бурджыка сьылö пышкай дорысь. Руд лэбачыд сöмын торкö мичаджыка дзользьысьсö. Босьтiс да бырöдiс пышкайясöс. Та бöрын виалiс став мукöд лэбачсö. Сöмын колипкайöс колис. Öти лун морт кывзiс сылысь дзользьöмсö, мöд, коймöд… Сэсся öти пöлöс сьылöмсьыд умис. Окота лои кывзыштны мукöд лэбачöс. Кöть и омöль-джыка сьылöны, но век жö мöд пöлöс шыяс сетöны. И рöмыс, и лэбалöмыс мöдджык. Но кытысь найöс босьтан? Кор ачыс виалiс.
Татшöм сяма жö и вермас лоны йöз пöвстад. Менам чайтöм серти, быд морт, кöть кутшöм кыв вылын сiйö эз сёрнит – тайö аслыссикас лэбач: татарин, чуваш, грузин, роч… Öнi со олöмыс мунö сылань, медым кольны сöмын роч кыв. Мукöд кывйыс быттьö оз сiдзи ков, роч кывйыс пö мичаджык да. Вочасöн-вочасöн кö лоö найöс бырöдöма, то кывйыскöд тшöтш вошас и войтырлöн аслыспöлöс сьылöм-йöктöмыс. И кутам кö йöктыны сöмын «русскöй» да сьывны «калинка», то регыд мысти аслыным жö ок гажтöм лоас. Окота босьтас «шондiбан» йöктыштны, «доли-шели» сьывны, но ог нин кужöй, асьным коркö бырöдлiм да…
Гозъя
Олiсны-вылiсны гозъя. Гöтырыс кос сюмöд кодь. Нинöм абусьыс öзйö-пузьö. Верöсыс мöдарö дай, мый кöть оз ло, пыр вашъялö. Öтчыд видзöда, кыдзи найö мöсныслы турун пуктöны. Вель кузя шондiа лунъяс нюжалiсны, туруныс шаракылö кок улад, пöтка гöн кодь кокни. Гозъя куртiсны, юралiсны, а сэсся зорöдö чöвтны босьтчисны. Джынйöдзыс на эз воны, кыдзи вöр сайысь мыччысис кымöрлöн сьöд «чышъян» помыс.
– Вай öдйöджык чöвтам, зэрмас! – горзö гöтырыс да уськöдчö öтилаö-мöдлаö. Оз тöд, кытчö и кутчысьны, медым öдйöджык вайöдны кос турунсö зорöдöдзыс.
– Кыдзи зэрмас, сiдзи и дугдас! – гылыда серöктiс верöсыс да öддзöдыштiс жö чöвтöмсö.
– Мый нö гöрдлан?! – пузис гöтырыс. – Туруныс öд кöтасяс! Тэныд серам!
– Кöтасяс кö, и косьмас, – аслас шуöм вылö бара серöктiс пöлыс.
Гöтыр лöзöдöма и гöрдöдöма, тэрмасьö, сöнъясыс кымöс пасьталаыс кайöмаöсь. Верöс эськö оз жö весь ов, но вомыс пельöдзыс.
– Мый кöть и кöтасьлас. Ог кö удитöй зорöдсö помавны, разьлам да бара косьтам. Ыджыд тай…
– Зiльджыка вöр!
– Быттьö первойысь туруныд зэр улад веськавлö. Век на тай бур кöрымöн тöвйылiм-а. Кöтасьыштас кö, то косьтыштам. Со и став петан туйыс. Быдлаысь позьö петан туйтö аддзыны, сöмын гортйысь бöр петны он вермы, – лабутнöя такöдö верöс.
Гöтырлöн татчö горзöмыд. Усьö-чеччö, ризъялö. Збыльысь быттьö олöмас медся донаторсö воштö. Но кымöр бокö кежис да мöдлаö ассьыс чöжöм васö койыштiс.
Гозъя öнi абу нин öтлаынöсь. Гöтырыс эз на торъя пöрысь вöв, кувсьылiс. А верöсыс со ловъя на. Тапикасьö сикт кузя. Скöрмöм он аддзыв. Ставыс сылы лючки-бур.
Окота эськö сы моз жö видзöдны быд лоöмтор вылö. Лоис кö, то сiдзи и шуöма. Кöть ку письыд пет, он веж. Гöгöрвоан жö эськö тайöс, но со он вермы веськодясö ви-дзöдны, и ставыс. Öзйылан да пузьылан, дöзмылан да сьöлöмтö дойдлан унаысь. А мый могысь? Ачыд унаысь он гöгöрво. Но тай он вермы öзйывтöгыс да пузьывтöгыс.
Банкет
Республикаын мунiс ыджыдысь-ыджыд соборуйтöм. Семен Мишöс бöрйылiсны сы кежлö дасьтысян комитетö. Сiйö эз вöв чина войтырлöн вылыс сёр вылын тытвидзысьöн. Весиг чир ыджда чин эз новлöдлы. Сьöд удж вöчысь сiйö. Мыйла сюйлiсны комитетас – ачыс оз тöд. Гашкö, сьöд удж нокысьыс ним вылас ковмöма, медым йöзыслысь синсö пöртмöдны. Мед эз шуасьны, мый абуöсь комитетас уджалысь войтырыс. Индöмсьыс Семен Миш эз жö куражитчы. Кöть эськö öдйö гöгöрвоис, мый сыысь тусь ни пызь. Пукавлiс комитет вылас да корсюрö юрнас гогйöдлiс. Юавлiсны кö быттьö сылöн мöвп йывсьыс. Ачыс нинöм эз вöзйы ни эз чепсась.
Соборуйтöмыс мунiс ен сыкöдöн бура. Бöрас Семен Мишöс чукöстiсны банкет вылö. Эз жö пыксьы таысь. Кöть эськö ёнасö эз тöд, мыйöн сёйöны тайö банкетсö. И став корöмаяскöд тшöтш мöдöдчис ресторанö. Пöрччысис, пырис вель паськыд жырйö. Ыджыд пызан зымвидзис шöрас. Сы вылын мыйыс сöмын абу! Öнi кö тшöктасны лыддьöдлыны, мый вöлi, то висьтавнысö весиг оз куж. Тöдтöм, некор видлытöм вöлöга ставыс. Но сöмын тай улöсъяс эз вöвны. Сувтсöн кытшалiсны пызансö. «Адöй, адöй, вина-водкаыс мыйта!» – мöвпыш-тiс Семен Миш да видлiс зепсьыс талонсö, код вылö сетiсны тöлысь кежлö быдса доз.
Киськалiсны, точкисны, юисны. Кöсйис Семен Миш крукыштны паньнас кутшöмкö чöскыд сёян, но друг сьöлöмыс ёкмунiс. Юрас вирдыштiс мöвп: «Тайöн кö Ваньö пиöс чöсмöдлыштны либö Анна гöтырöс. Ок кутшöм любöпырысь эськö тяпкöдчисны». Сылöн паньыс быттьö öшйис тасьтi весьтас. «Найö жö татшöмсö некор на эз видлыны. И со эсiйö сёянсö тшöтш. Эстöн куйлысьсö, дерт, эз жö».
Та костi выльысь кисьталiсны да юисны. Семен Миш бара кöсйис судзöдчыны вом кöрсö вежны. И бара джöмдiс. Юрас кайыштiс винаыс, да мыйлакö скöрмис: «Пиöй да гöтырöй кö тайö вöлöгасö некор эз видлыны, то и ме ог. Мый нö ме наысь выяджык али мый? Чöрту голяас. Натöг олiм да эг на тай кулöй. И водзö на олам. Видлытöгыс».
Бара гулькнитiсны. Семен Миш збоймыштiс да кутiс видзöдавны сулалысьяссö. Со на пöвстысь медся чина дядьöыс зымвидзö. Оз жö сёй. И юö этшаджык. Тайö сёяныд сылы абу дикöвинка да позьö, дерт, ышнясьышт-ны. А юнысö мукöд мозыс чиныс эз лэдз дай. Семен Миш öнi эз кут виччысьны кисьталöм. Ачыс чольснитiс. И эз бара этша. Койыштiс вомас. Со пö кыдзи колö юнысö. Бара кыйкъялыштiс. Казялiс, мый сюсь чужöмъяса куим мужичöй бокын моз сулалöны. Буракö, налы оз позь мукöд моз пызан дорас вошйыны. Сöмын видзöдысьяс пыдди вайöмаöсь.
Семен Миш гажмыштiс. Некод вылö видзöдтöг бара кисьтiс. Сэсся выльысь, та бöрын нöшта öтчыд. Вежöрыс нинöм паньыштлытöгыд дзикöдз гудыртчис. Эз нин тöдлы, кыдзи кокыс нуис пызансянь ёна бокын сулалысь пуклöс дорöдз. Сатшкысис сы вылö да регыд мысти сурмунiс-унмовсис. Мукöдыс чöла юисны да сёйисны. Сы вылö видзöдлöм бöрын курыда нюммунлiсны. Но эз кутны укöрайтны.
Семен Миш эз нин, дерт, тöдлы, кыдзи разöдчисны ставöн. Сöмын бокын сулалысь куим дядьöыс кольччисны. Найö кыськö кыскисны ыджыд сумкаяс. Дзум-йöдлiсны на пытшкö пызан вылö кольöм сёянсö, рекмыштöм дозъяссö пробкаалiсны да сэтчö жö.
– Мый морла эсiйöсö корисны, – Семен Мишлань довкнитiгмоз шуис öти. – Со кыдзи дарöвöйтö тöкаритiс.
– Кыдзи нö оз корны? Мед кö юис, зато оз кут шуасьны бöрас, – чöвтiс мöд.
– Сiдзи, сiдзи, – сöглас лои коймöдыс. – Öнi оз кутны кыскавны, мый сьöд удж вöчысьясысь торйöдчам, найöс ог пыдди пуктöй.
Пызан вылысь ставсö кöвтöм бöрын найö сьöкыдпырысь петкöдiсны сумкаяссö улич вылын сулалысь машина пытшкö. Сэсся кагаöс моз небыдика босьтöмöн петкöдiсны Семен Мишöс да тюрöдiсны гортöдзыс.
Гижöд
Тайö лоö дудлöм кадö на, кодöс тай рочöн застойöн ыдждöдлöны. Районнöй газетса уджалысь Габовöс ыстiсны командировкаö. Лöсьöдны гижöд, кодi эськö восьтiс лыддьысьысьяслы, кыдзи сиктын пöртсьö олöмö партиялöн нöшта öти индöд. Вина юысьяслы паныд косясьны сiйö нöшта öтчыд чуксалiс. И колö жö лоны, мый Габовöс ыстiсны чужан сиктас.
Сэтчö воöм бöрын пыралiс сельсöветö, мыйсюрö юасис. Сэсся совхоз контораын вель дыр гач сiтансö зыртiс. Лои тöдмалыштöма на йылысь, кодъяс сиктын йöзысь-мортысь ёнджыка даръясьöны, мед сэсся налöн лёк оласног подув вылас пöжавны гижöдсö.
Рытладорыс бöр тюрöдiс гортас, райцентрö. Пыралiс лавкаö, ньöбис еджыд сарапана доз. Гöтыр локтöдзыс пöшти помалiс сiйöс. И друг лои телепит гижны. Син водзас юигас нин вирдыштiсны ас сиктса юысь-кодалысьяслöн чужöмъясыс, тöд вылас уськöдiс налысь олöмсö, вийсьöм-пессьöмсö, тшыг челядьдырсö. И сэтшöм жальöсь лоины. Окота вöлi öлöдны найöс, сувтöдны вина юöмсьыс. Но медся нин тешкодьыс сiйö, мый телепит вöлi шыöдчыны на дорö кыдз позьö небыдджыка, пöсьджык кывъясöн.
Габов юис бöръя стöкан джынсö да пуксис кабала сайö. Ручкаыс вöрис мöвпсьыс на öдйöджык. «Пиля Митрей, мый нö тэкöд лои? Помнитан, кыдзи ми тэкöд быдмылiм. Войнабöрся сьöкыд вояссö пыклiм. Мыйла тэ öнi сэтшöма, другöй, юан? Оз öд позь тадзитö. Дзикöдз увлань исковтан. Юöмыд öд оз бурö вайöд. Сöмын быд ногыс дивитны кутасны, чиршöдлыны, пинявны. Любö мöй тайö тэныд, кор морт туйö оз лыддьыны? Кöть эськö тэ садь юрнад нёль пыдди уджалан да».
Татшöм жö ногöн кымын Габов шыöдчис Серапим Ёгор, Ларö Агни, Педьö Клавди да мукöд дорö. Быд ногыс зiлис корсьны эз дойдана, а пöсьджык, жалитанаджык кывъяс. Помалiс гижöдсö. Выльысь лыддигас весиг нормылiс, сэтшöм забеднö лои ас сиктсаяс вöснаыс да. Кодъяс сёй гуын моз луасисны, сьöдас олiсны. «Тайö гижöдсö и вöзъя аски газетас», – думыштiс Габов да водiс узьны.
Аскинас воис удж вылас, пуксис пызан сайö да кыскис зепсьыс тöрытъя гижöдсö. Чукыртчылiс выльысь лыддигас да шöрас вотöдз на öдйö косявлiс. Сэсся пуктiс ас водзас выль кабала. Шыпасъяссö мичаа тэчигмоз заводитiс гижны: «Миян дона партия да пыдди пуктана правительство шыöдчисны сöветскöй странаса став уджалысь йöз дорö сöмын налы лöсялана пöсь да стöч мöвпъяса кывъясöн…» Водзö гижöдыс мунiс тадзи жö шыльыда. Уна во газетад уджалöмыс эз вош весьшöрö.
Сконйыштчылöм
Олiс-вылiс сиктын Степан Гриш. Морт сiйö вöлi тыдалана. Зэв лöсьыда да гылыда вермис сёрнитны йöз водзын. Кöть эськö быттьö и уджыс сылöн эз вöв бызгана. Чер да пила лэчтысьöн вöлi. Гожöмнас косаяс тöчитiс дай. Но сетöма кö Енмыс сылы сёрнитны сямлунсö, оз öд кут тайö добрасö гусьöн видзны. Соборуйтöмъястö Степан Гриш эз бара кольлы. Удзöдны таысь сiйöс некыдзи. И эз прöста сiдз пукав, а кайлiс йöз водзö да вель дыр варовитiс. Сэтшöм шыльыда, мый сиктсаяс пельсö чошкöдöмöн пукалiсны, юрнас сöгласа довкйöдлiсны сюсь мöвпъясыслы.
Шеваыс мыйыськö лöгасьöма ли мый ли, но медся нин ёна сысянь сюрлi сельполы. Эз кажитчы сылöн уджыс мортыдлы. Пайщикъяслöн чукöртчылiгъясö час кежлö трибуна саяд овмöдчылiс. Первой крöтитiс-видiс, мый оз вермыны сельпоса уджалысьяс могмöдны бур ногöн войтырсö. Сэсся чуньяссö кусньöдлöмöн висьтавлiс, мый колö вöчны, медым быдöнлöн кынöмыс пöт вöлi и шылльö-мылльöыс лавкаясын тырмис. Йöз азыма клопайтiсны сылы, мортсö ошкисны сюсьлунсьыс.
Шензисны, мыйла сельпоса юралысьяслы татшöмыс юрас оз во. Водзтi кö вöлi сöмын пред, бух да öти вузасьысь, а тöварыс тыр, элясьны нинöм вылö. Öнi кык судта керкаö тöргöвечьясыс оз тöрны, а тöлк ни слöй абу.
Тадзи эськö и водзö на Степан Гриш видiс сельпосö, но кодлыкö юрас довгöма, мый колö пö асьсö сiйöс преднас пуктыны. Со пö кутшöм бура став петан туйсö тöдö да. И бöрйисны.
Тöлысь предалiс Степан Гриш. Тулыс вотöдз. Ва воссьöм бöрын катiсны ю кузя баржаяс. Кывтiсны кокньыдика нин. Сöмын öти баржа сьöкыда лэччöдiсны. Сувтöдiсны сiйöс Степан Гришлöн сиктö. Недыр мысти пырис сельпо контораö öзъялысь синма ань да корис индыны предсö. Пукалысьяс довкнитiсны юрнаныс Гришлань.
– Председатель ёрт, ми со вайим тiянлы быдса баржа тыр курöг яй, – заводитiс тольгыны тьöтыд. – Сиктсаясöс чöсмöдлыны. Ок öд нуръя сёян курöгыд. Кольны мыйтакö тiянö?
– Кыдзи мыйтакö! – öзйис быттьö Степан Гриш. – Мыйтакöнад ми ог усьмиритчöй. Кольöй ставнас!
– Ставнас кö и ставнас, – эз кут куражитчыны аньыд да кыскис кырымöдны колана кабалаяс.
Сельполöн вель ыджыд сарайö петкöдiсны баржа вылысь код тöдас кымын ящик курöг яй. Вель унаöс катöдiсны веськыда лавкаö. Но асныра сиктсаяс ньöбисны öти либö кык курöгöс да водзöсö заптысьöмысь эновтчисны. Миян пö сола порсь яйыс на гожöм кежлас эм. Сарайын куйлысь курöгъясыд первой кöтöдöм майтöг моз нильсъявны кутiсны, сэсся лёк дук босьтчис öвтны. Ставсö ковмис шыблавны. Вöлöмкö, ю катчöс сиктъясса сельпо предъясыд баржа вывсьыд неунаöн кольöдлöмаöсь. Оз пö унаыс мун да. Та вöсна и бöр лэччöдöны вöлöм. Эз кö Степан Гришлы инась, колöкö, туй костас и сiсьмыны кутiс.
Степан Гришöс, дерт, сельпо предысь öдйö чöвтiсны, тшыкöм яйсьыс сьöм шуисны перйыны. Колöкö, öнöдз на мортыд мынтысьö. Бур, мый дзескыдiнö эз сюйны. Сiйö соборуйтöмъястö эз кут радейтны. Оз и мыччысьлы.
Öнi сы кодь гылыда да лöсьыда сёрнитысьыд дзик тыр лоины. Öткымынъясöс лючки-бура тöда, налöн гöлöс кындзиыс нинöм абу. Найö видöны да дивитöны став пöлöс юралысьöс, индалöны петан туйяс. Ок эськö асьнысö кö бöрйывны веськöдлыны. Но öд ми жö дьöбö колям.
Ректысигöн
Тулыснас, ытва дырйи, сиктö волiсны пызь тыра баржаяс. Унджык мужичöйыс сэк гöрöны да кöдзöны. Кодъяс прöстджыкöсь, локтöны кыр йылö, кытчö баржаыс нырсö сатшкас. Ыджыд лача кутiсны сьöм нажöвитöм вылö. Мешöкъяс сьöкыдöсь, оз на весиг быд мужик вермы дыр новлыны. Сы вöсна донсö сетлiсны быд петкöдöм мешöкысь. Но вот: локтасны кыр йылö мужикъяс. Челядь сэнi жö. Налы окота тöдны, кутшöм мужиклöн пидзöсыс куснясьö сьöкыд пызь мешöк улас, а кодi кокниа петкöдлö. Но мужикъяс оз тэрмасьны кутчысьны ректысьны. Пукалöны, донъясьöны. Танi жö сельпоса веськöдлысьяс. Найö ассьыныс дон шуöны. Мужикъяс куражитчöны – ичöт пö. Медся ёна донъясьö Öньö Миш. Ыджыд горöн шуалö, мый кольöм во пö вит кöпейкаöн унджык мынтылiнныд, а таво сiдз жö колö. Сельпосаяс тöдöны, мый баржа сулöдöмысь налысь штрап перъясны. Но век жö мыйкö дыра донъясьöны. Öньö Миш на вылö пыр каттьысьö. Мукöдыс, морт комын, бокынджыкöсь. Кодi сулалö, кодi пукалö. Быдöнлы жö окота, медым мешöк донсö содтыштiсны. Но чöв олöны. Вомгорулас сöмын броткöны, гусьöн моз, Öньö Мишöс ыззьöдöны.
Медбöрын сельпо пред скöрпырысь юöртö, мый мешöкыслöн доныс лоö кольöм вося мында. Мужикъяс вермасны босьтчыны ректысьны. Но сöмын пö мед Öньö Миш оз кутчысь. Мужикъяс первойсö зык кыпöдлöны. Мед пö тшöтш ректысьö. Но предöс он зырышт. Менам пö шуöма. Кöсъянныд кö пö кольöм вося донсьыд уджавны, петкöдлöй, но Öньö Миш мед матын эз вöв. И мый жö? Гоз-мöдöн нин Öньö Мишöс корöны мунны гортас. Сэсся мукöдыс кутчысьöны вöляысь сыысь мездысьны. Быттьö эз сiйö медся ёна кор, медым донсö содтiсны. Асьныс чöв олöны-а. Öнi, кор сы отсöгöн лои удждонсö кыпöдöма, то мортыс оз нин ков. Öньö Миш скöрысь ёрччыштö да юрсö лэдзöмöн довгö гортас. Мукöдыс кутчысьöны ректысьны. Тi мед кывлiнныд, кыдзи найöс, нидзув котырöс, Мишлöн гöтырыс креститлiс. Гозъя буретш стрöитчöны вöлi. Колö тьöс-плака ньöбны. Мешöк ректöмысь нажöвитöм сьöм вылö лача кутiсны. Мыйла тадзи олöмас овлö, мый код вöсна тöждысян, сiйö жö бöрас асьтö оз кут тöдны? Кор тэнö топöдасны.
Вöтъяс
Коймöд вой нин Михаил Дмитриевич вöталö öти сяма серпас. Восьтас асывнас синъяссö да вель дыр майшасяс. Зiльлас быттьö кылöдны самасьöм мöвпъяссö гöстиничаса кизьöриник тшайöн, но ваыс гырк пытшкас исковтас, а серпасыс вежöрас кольö – ортсыö писькöдчан туйсö некыдзи оз аддзы. Сöмын лунся уджыс пыркнитлас аддзылöмторъяссö. Командировкаыс эз кут помасьны и. Кöть нин öдйöджык гортас мунны.
А куимнан войсö сiйö вöтасис со мый. Быттьö кылiс нывбабалысь нориник, кевмысяна гöлöс. Чуксалiс сiйöс отсыштны, но мыйын – эз некыдзи висьтав. Оз тай асывнас нинöм тöд вылас уськöд та кузя-а. Зэв пö сьöкыд меным, мезды кыдзкö – сöмын и кольлi юрас корöмсьыс садьмöм бöрас. Мый сыкöд лоöма – оз тöд. Да и чужöмыс нывбабаыслöн некор эз тыдовтчыв быттьö. Кутшöмкö пемыд жырсянь кылiс сьöлöмтö вöрзьöдана да чуксалана гöлöс.
Кор первой войсö вöталiс тайö корана гöлöссö, Михаил Дмитриевич асывнас мыйкöдыра майшасьöм бöрын мöвпыштiс пырысьтöм-пыр жö звöнитлыны гöтырыслы. Гашкö, сыкöд неминуча лоис. Кöть эськö вöтъяслы таöдз эз торъя эскы, но öнi мыйкö ёнакодь вöрзис сьöлöмыс. Полiс весиг, мый гöтырыс телефонсö оз кыпöд. Мыйкö лёктор гортас лоис да. Но мöдар помас кылiс пöлыслöн унзiль гöлöсыс.
– Кыдзи олан? – збоякодь босьтчис юасьны Михаил Дмитриевич. А ачыс полiс, мый мöдыс пыр жö висьталас лоöм лёктор йылысь.
– Ставыс бур, – вочавидзис мöдыс. – Мый нö мунiгмозыд звöнитчан? И татшöм водз?
Сэсся гоз-мöд юалöм бöрын, висьтасьöм бöрын пуктiс трубкасö да быттьö неуна успаньвыв пуксис. Слабог, нинöм абу лоöма. Но вот корана гöлöсыс, кодöс кывлiс вöтнас, пыр юрас кутчысис.
Мöд войсö бара сiйöс жö вöталiс. Гашкö, пемыд жырйыс мöдлаынджык вöлi сöмын. А вот гöлöсыс сiйö жö. Корана, чуксалана. Лёк пö зэв меным, отсыштöй. Асывнас Михаил Дмитриевич бара пессяна сьöлöмöн олiс. Кодi чуксалö? Мый нö лоöма? Луннас, пажынöдз на, звöнитлiс Леночкаыслы, гуся радейтанторйыслы, кодкöд со кадысь кадö во-мöд нин аддзысьлöны. Но и сiйö нинöмтор вылö эз жö элясь. Ола пö тай со, тэысь гажтöмтча, аддзысьлыны окота-а.
Коймöд войыс помасьлытöм кодь вöлi. Чуксалана, шог гöлöс вöснаыс вой шöр бöрын садьмис да сiдзи сэсся и эз вермы унмовськöдчыны. Асылöдзыс восьса синъясöн олiс. Мый вöсна кö öд вöтасьö жö помтöг тайö гöлöссö? Быгльöдлiс юрас став тöдса нывбабасö, кодъяскöд кутшöмакö йитчöма воддза да öнiя олöмыс. Кодi на пöвстысь отсыштнысö чуксалö? Кодлы сэтшöм лёк? Гашкö, воддза гöтырыслы? Торйöдчöм бöрас ёнасö эськö зз и паныдасьлывлыны да. Карса улич вылын гоз-мöдысь паныд зурасьлiсны сöмын. Но век жö асывнас думыштiс сылы звöнитлыны. Телефоныслысь лыдпасъяссö эз на вунöд. Оз жö, вöлöм, нёрпав ни нинöм. Чорыд гöлöсöн тай вочавидзис юалöм вылас. Öдва пö мынi, да эн нин дöсадитчы сэсся некор.
Нёльöд войсö Михаил Дмитриевич весиг унмовсьнысö полiс. Но чурки-будиöн лöсьыда узис. Эз нин сэсся тайöс вöтась. Садьмöм бöрас таысь бурыс ёнасö эз жö ло. Майшасьöмыс самасьöма да. Öтитор такöдiс, мый талун позьö гортас лэбны. Сэнi, гашкö, сьöлöмыс местаынджык лоас.
Карö воöм бöрын Михаил Дмитриевич веськöдчис гортланьыс. Ветла пö да нöшта öти тöдса нывбаба дiнö тюрöдла. Колöкö, сыкöд мыйкö лоис да. Но автобусöн мунiгöн друг мöвпыштiс здук кежлö бать-мам дорас кежавны. Важöн нин пыравтöм лоис. Патераас вöлi öтнас батьыс, неуна быттьö омöльтчыштöма.
– Мамö нö лавкаын? – юалiс Михаил Дмитриевич.
– Абу, – жугыль гöлöсöн вочавидзис батьыс. – Нёль лун сайын сiйöс машинаöн больничаö нуисны. Зэв лёк лои да. Ог тöд, сувтас оз сэсся кок йылас.
Ышмылöм
Степан Мить гозъя мöдöдчисны лунвылö. Вöвлöм удж вывсяньыс пöльлы чуктöдiсны путёвка. Кык вылö. Öтнас сiйö весиг орчча сиктö мунны эз путьмыв да. Стöчджыка кö, эз кöсйы. Сöмын пö старукакöд муна. Кöсъянныд кö пö пöрысьö-нэмö меным буртор вöчны, то кыклы вылö и вичмöдöй путёвкасö. Сетiсны öд.
А лöсьöдчöмыс вöлi! Салдатас мунiгöн тадзисö эз дасьтысь. Муртса став сиктöн эз колльöдны найöс ылi туйö. Велöдысьыс мыйта чукöрмис! Ставныс мыйкö тöдöны. Ставöн ветлöм-мунöм йöз туйö олöны. Ылi туйö петавлытöгыд быд висьталöм лöсялö. Медбöрын вöрзьöдчисны жö кузь вöлöкö. Первой карö воисны, медым сэсся лэбны водзöсö самолётöн. Узьмöдчанiнсö гöтырыс корсис. Кутшöмкö рöдня перевод олiс карас ас керкаын. Степан Мить кока туис моз летйысьö-вöтлысьö пöлыс бöрся. Кöть эськö туйö петiгас новлöдлысь пыдди асьсö лыддис. Öнi со мый шуасны, сiйöс и ковмö вöчны. Тшöктытöг воськовтны оз лысьт.
Рытнас накöд тшöтшъя кодь кöзяйка да старик гозъя пукалiсны пызан сайын. Важсö казьтылiсны. Гöстимöй делö кузя Степан Митьлы лэдзисны весиг еджыд сарапана дозла ветлыны. Асьныс пöчьяс вом дорас со эз матыстлыны курыдторсö. Сытöг нин пö юр жувгö да. Ковмис пöльлы быдса куим румка пöрöдны. Бур, мый патеранткаыс воис. Ар кызь вита ныв. Гöгрöс чужöма, зэв чольöб. Сыкöд сэсся босьтчисны дозсö помавны, мед оз шузьы. Том нылыд эз куражитчы. Абу пöчьяс кодьыд. Румкасö вомас койыштöмöн койыштö.
Кöзяйка водз водiс. Сы бöрся пöч занавес сайö лöсьöдöм крöватьö веськалiс. Но оз узьсьы сылы, кывзö старикыслысь да нывлысь сёрнисö. Зэв нин ёна гажмöма Степан Мить. Варовмöма. Том нылыс сылы кодь жö. Гигзьö сöмын.
– Кывзы, – кылö шуö пöль. – Вай тэкöд лунвылас шутёвтлам. Менам пöчöй кутасьтöм кань кодь нин-а. Сiйöс татчö колям. Мед олö.
– Ветлам и эм, – сералö патеранткаыс.
– Мый сыысь, пöрыссьыд. Меным сöмын новлöдлан удж вöчö, – водзö ышмö Степан Мить. – Тэкöд добраджык.
– Сiдзи, сiдзи…
– Меным öд путёвкасö сетiсны. Кык вылö. Кодöс кöсъя, сiйöс и нуöда аскöд, – збыльысь нин кутiс шуавны гажмöм пöль. – Вай тэкöд и ветлам.
Пöч гöлöс сетны эз жö кут. Мед кö йöймöдчис талун. Аскиыс петкöдлас. Шуан öнi мыйкö паныд, да гажа юрнад старикыс кокни киа овлö. Кос коль кодь кабырнас вермас сизьдыштны.
Вель дыр варовитiсны пöрыся-тома. Öтиыс шмонитö, мöдыс збыль öзйöма. Кылö висьталö, мый лунвылö ветлöм бöрас пыр жö и налöн сиктö уйкнитасны. Став эмбурнас ошйысис, содталöмöн весиг, мед ылалас мöдыс. Коркö тай разöдчисны жö. Степан Мить куснясьысь кокöн нин матыстчис крöвать дорас. Вель дыр водiс. Но кылö эз унмовсь. Кöнкö, öзйис да збыльысь мöвпалö нывкöд лунвылö ветлöм йылысь. Пöч вешйис стенланьысджык. Мед кос да кöдзыд кокнас мустöм кусöк эз весиг инмöдчы. Сэсся эз терпит да водзöс мынтiс:
– Лунвылö, шуан, мунан? Мун, мун. Сьöмыд öд ставыс ме ордын, вот…
Пöль нинöм эз вочавидз. Сöмын ыджыда ышловзис. Буракö, татшöм лöсьыд мöвпъяссö дзугöмысь.
Сорсисны
Паськыд жырйын вöлi пемыдкодь. Кöнкö пельöсын öзйис кизьöриник югöръяса би. Пельтö поткöдiс гора музыка. Виталей корысь моз сулалыштiс пыран öдзöс дорын. Кор синмыс велалыштiс, босьтчис корсьны пызаныслысь кабалатор вылö пасйöм номерсö. Со найöс быд пызан шöрö пуктöмаöсь. Быд пызан номера. Матыстчылiс, видзöдлiс лыдпассö да воськовтлiс водзö. Коркö сэсся аддзис жö. Квайт мортлы вылö лöсьöдöм пызан сайын пукалiс сöмын на öти морт. Нывбаба.
Виталей пуксис, видзöдыштiс шöрас моз пуктöм паськыд гыркъя самöвар вылö, сэсся видзöдласнас кы-тшовтiс йöктысьяссö. Кодъяс сöмын танi эз вöвны. Сы кодь арлыдаяс и олöмаджыкъяс на весиг. А сiйö, йöйыд, нöшта майшасис локтiгас, мый пöрысь выжывöн шуасны. Нелямын куим арöснад. Кыссьöма пö со. Оз пукавсьы гортас. Гусьöн моз чöвтлiс синъяссö воча моз пукалысь нывбаба вылö. Абу жö нин ва челядь. Комын арöсыс стöча нин эм. Гашкö, ыджыдджык на. Вель кыза нин чужöмсö мавтöма да. Весиг со югъялыштö.
Йöктысьяс эз дугдывны кокъяссö веськöдлöмысь. Öти сьыланкыв помасьö, а магнитофоныс сыысь гораджыка мöдöс косялö-горöдö омлявны. Виталей ышловзис. Кужö жö эськö тадзисö сизьдыны да. Юыштöма кö вöлi, то петавлiс эськö джодж шöрас. Но садь юрнад он тöд весиг, кодарö коктö вежыньтлыны. Öдйö йöктiсны да. Чеччалiгтырйи.
Сылы вöлi кыдзкö яндзимкодь. Тöлысь нёль кымын нин ырыштчылiс татчö волыны. Карса уличаяс бокысь ыджыд шыпасъясöн гижöм юöрсö аддзывлiс унаысь. Найö чуксалiсны ветлысь-мунысьясöс, мый позьö шойччан лунö волыны комын арöс сайö чеччыштöм бурлакъяслы да невестаяслы лöсьöдöм клубö. Тöдмасьны, гажöдчыштны. Со талун смелмöдчис да локтiс жö. Гашкö, збыльысь кодкöдкö тöдмасяс. Олöмад тай мыйыс оз овлы.
– Мый нö он йöктöй? – воис Виталей пельöдз юалöм.
Гöлöссö сетiс воча пукалысь нывбабаыд.
– Ог на кöсйы, – вочавидзис Виталей да сюсьджыка видзöдлiс юалысь вылö. Гöлöсыс тай лöсьыд-а. И ачыс быттьö абу жö шыбитана. Ыджыд синъяса, веськыд ныра. Колöкö, пемыдiнад тадзи кажитчис сöмын.
Музыкаыс недыр чöв олыштiс, шойччöдыштiсны йöктысьясöс. А сэсся босьтчис ворсны ньöжмыд, сьöлöмтö небзьöдана кывъяса сьыланкыв. Виталей смелмöдчис да корис йöктыны воча пукалысь нывбабаöс. Мöдыс дась нин вöлi чеччынысö. Виччысьöма корöмсö. Йöктiсны, тöдмасисны. Шураöн пö шуöны. Кöть пö эськö Александра Ивановнаыс лöсялöджык нин да. Сэсся мöдысь на кыпöдчылiсны пызан сайысь да сувтлiсны и йöктысьяс чукöрö.
«Мужичöйыс быттьö лада, – пуксьöм бöрын мöв-пыштiс Шура. – Колöк, менам тайö и шудöй?»
«Шураыс кокни кокъясöн на йöктö. Бур кöзяйка кодлыкö лоö. А мыйла оз меным?» – думайтiс Виталей нывбаба вылö видзöдiгмоз.
Час кымын коли. Бур тöдсаяс кодьöсь нин лоины. Налöн пызан сайö первой пуксис ар кызь вита зон. Зэв варов, кывъяснас сяркйö сöмын. Абу Виталей кодь, кодлысь кывъяссö мырдöн колö пычкыны. Анекдотъяссö шöтö. Но оз лёк кывъясöн. Сы бöрын Виталей бокö пуксьöдiсны нылöс. Зэв на том, вöсни косъяса, чöрс кодь кокъяса. Нюммунас да, гöгöр быттьö югзьылö.
«Зонмыс абу шыбитана, – мöвпалiс Шура. – Со кыдзи ме вылö видзöдö. Кузь тушаа, сöнöд. Мый кöть ме арлыднам кö ыджыдджык. Кымынöн сэтшöмыс, кодъяс верöс дорсьыс ар квайтöн-дасöн ыджыдджыкöсь, да олöны тай со».
«Шураыс некытчö на, колöкö, оз вош. А орччöн пукалысь нылыс со кутшöм! И буракö, ме вылö ыштöма кодь весиг… – морöссö водзлань чургöдöмöн веськыдджыка пуксис Виталей. – Мед кö ме ёна ыджыд сыысь. Öнiя нывъяслы пö тайö кажитчö. Друг да лöсялам».
Рыт помасис. Виталей нёнь пом чибук моз вöтчис чöрс кодь кокъяса ныв бöрся. Мöдыс эз жö öтдортчы сыысь. Шура да зон öтлаын жö, тыдалö, мунiсны…
…Час джын мысти Виталей мыйöнкö чорыд торйöн поткöдöм плешсö кутiгтыр, шатлалöмöн кыссис гортланьыс. Паныдалiсны найöс зон чукöр. Тэ пö мый, дядьö, йöз чöс туйö сиасьöмыд? На тэныд… «Колöма жö Шурасьыс не эновтчыны. Сыкöд кö мунi эськö, татшöм лёкыс эз ло…»
…Мöд асывнас Шуракöд öти вольпасьын садьмöм зон мырдöн кутiс корны вит сюрс шайт. Вой узьöмысь пö да пöся радейтöмысь. Он кö пö сет, то некытчö татысь ог и пет. Танi кута куйлыны. И вом кöтшнас шпыньялiс. Мый пö тэ, эндöм баба, шензян? Вай öдйöджык. Шудсьыд мынтысьны колö. Шуралöн та мында сьöмыс горт помас эз нин вöв. Ковмис соседка дорас удждысьны петавны. Колöкö, збыль он мын. Öнiя томулов йывсьыд со быдтор кывлывлан. Вермас мыйкö ыджыд лёктор вöчны. «Колöма жö Виталейыскöд матöджык тöдмасьны, – зон мунöм бöрын кокниа ышловзьöм мысти кутiс мöвпавны Шура. – Йöюк ме, йöюк…»
Пакöсьт
Ывла вылын асывсяньыс шлявгис-зэрис. Видз-му овмöс кузя районса управлениеысь инженер Анатолий Нечаев первойысь веськалiс тайö грездас. И узьмöдчыны ковмис овмöсса бригадир ордö. Сирöд мыр кодь, пöрнöй арлыда мужичöй гöстимöй делö ради лэптiс еджыд сарапана доз. Юисны. Винаыс öдйö разалiс Нечаевлöн вирас.
Пызан сайын воча моз пукалiс бригадирлöн нылыс. Сiйö некымынысь нин чöвтлiс видзöдлассö гöсьт вылö. Кызь куим арöса зон азымпырысь кыйлiс сiйöс. Нывлöн синъяс серти тыдалiс, мый сылöн сьöлöмыс вöрзьыштöма. Нечаев абу кулитана чужöма, лöсьыд статя. И зонлöн тайö видзöдласъяссьыс мыйкö вöрзис жö пытшкöсас. Эз, тайö эз вöв радейтчöм чужöм. Сылы прöстö вöлi нимкодь, мый ар дас сизима ныв тыр синмöн видзöдö сы вылö. Нимкодь вöлi ас вöснаыс, мый сiйö абу шыбитана. Нöшта винаыс содтiс долыдлунсö.
Ужнайтöм бöрын кöзяин могöн петiс суседъяс ордас. Нечаев вöляысь матыстчис тасьтi-пань мыськалысь ныв дiнö. Босьтiс пельпомöдыс да бергöдiс асланьыс. Сэсся азыма кöсйис окыштны. Но мöдыс повзьöмпырысь легöдiс юрсö, эз кöсйы сетчыны. Толя мый вын-сьыс топöдiс сылысь чужöмсö кияснас да вина дукöн öвтысь паръяснас сатшкысис сылöн льöбъясö. Недыр кежлö.
Кор сiйö сайкалiс, то казялiс нывлысь шытöг бöрдöмсö.
– Мый тэкöд? – юалiс зон.
– Мыйла тайöс вöчинныд? – öдва артмис мöдыслöн. – Ме öд некор на эг окасьлы.
Сэки Нечаев эз на вермы пыдiсянь гöгöрвоны нывлысь шогсö. Сöмын кад кольöм бöрын пöтурайтны кутiс. Öнi сiйö пöрнöй арлыда морт. Олöмас быдсямаыс вöвлi. Но медся ыджыд пакöсьт вöчöмнас лыддьö сiйö нывсö мырдöн окыштöмсö. Кодлысь весиг нимсö оз тöд.
Нылыд, дерт, сьöд войöдз татшöм арлыднад эз унмовсьлы. Думсьыс виччысис радейтана зонкöд паныдасьöм. Мöвпъяснас унаысь волiс сэтчöдз, мый дона да муса мортыс сiйöс медводдзаысь олöмас пöся окыштас. А со веськалiс сылöн олöм туйвежö вина дукöн парк-йысь паръяса том морт да ставсö дзугис, шуда мöвпъяссö резьдöдiс. Тайö мöй абу пакöсьт.
Номъяс
Гожöм пуксигöн муыс и ваыс гöгöрбок ловзьö. Сиктъяс шонтöны шабур кодь кузь тöв чöжöн изöймитöм мышъяссö. Ывла вылыс онялö, нырад сатшö аслыспöлöс небыд дука кöр. Торйöн нин лöсьыд рытъяснас. Пукалан, видзöдан, кыдзи кер бунтъяс весьтын кымöрöн кыпöдчöмаöсь да лэбалöны номъяс. Найö абу на скöрöсь, некодöс оз вöрзьöдны.
И со друг öти ном шытöг пуксис ки вылö. Ог лысьт весиг вöрзьыны, медым эз повзьы да пышйы. Сiйö вöляысь, полiгтырйи быттьö, сатшкö нырсö. Кöть доймö, но ог вöрзьы. Мыйлакö весиг сьöлöм вылын долыд. Гашкö, сiйöн, мый гожöм воис. Ном кö нин лэбалö.
Сэсся öти бöрся мöд кутасны вежласьны лунъяс. Со нин öвадыс быдöнöс пöгибö воштöма. Ми скöрысь броткам, кор нин бара наысь мынам. И мыйлакö некор ог мöвпыштлöй, мый бырасны кö найö, то бöрвыв шутёвтасны и шоныд лунъясыс, гожöмыс.
Шойччöм
Нёль-ö-вит мужичöй пукалöны öшинь улын, варовитöны. Помасьö гожöм, ывла вылын ыркыд нин. Сэзьдöдöм енэжыс оз вермы кутны шоныдсö, кыскö сiйöс кытчöкö вывлань. Мужичöйяс казьтылöны, кодi кыдзи шойччис отпуск кадас.
– Лунвылад добра! – кылö, ошйысис öти. – Чеччан, сёйыштан и саридз дорö. Ваыс шоныд, вир-яйтö малалö. А нывбабаясыс!..
– Ми со гöтыркöд Волга кузя шлывъялiм. Став карсö ас синмöн аддзылi, – шуö мöд. – Локтан гожöмö мöвпыштiм Прибалтикаö тöвзьывны.
– Ме ас сиктын вöлi, – чöвтiс коймöд. – Мам дорö кайлi. Керка вевтсö, пöтшвасö вежыштi. Сьöлöм вылын öнi сэтшöм кокни. Быттьö пывсьöм бöрын. Татшöм бурасö некор на эг шойччыв.
Мукöдыслöн чужöм вывсьыс воши шуда нюмыс. Синъясыс жугыльтчисны. Быдöн мыйкö ассьыс кутiс мöвпавны.
Думъяс
Зурыд Марьялы кöкъямысдас нин таво тыри. Сылы томдырйиыс сетлöм прöзвищеыс некыдзи нин оз лöсяв. Ки-кокыс сырмö. Сöмын важсö казьтылана думъясöн олö мортыс.
Уна во сайын, кор нылыс да пиыс вöлiны на ар дасаöсь, сiйö öтчыд скöрйывсьыс ёрччыштiс. Сэсся кок чуньöдзыс гöрдöдiс аслас кывъясысь. Медым посниуловыд сы бöрся эз шуавны мисьтöм кывъяссö, сiйö казьтыштiс öти думыштöмтор. Коркö тай мамсяньыс на сiйöс кывлiс:
– Челядь, лёк кывъястö некор оз ков шуны. Ёна важöн нин öти мам ёрччыштöма. Войнас сiйöс садьмöдö-маöсь сьöкыд кок шыяс. Кылö, сарайсяньыс кодъяскö лэччöны öдзöс дорас. Öдзöсыс эськö и калича. Но лёкысь тракнитöмаöсь да, воссьöма. Керкаö пырöмаöсь кузьысь-кузь дядьяс. Матыстчöмаöсь нывбаба дорö.
– Тэ луннас миянöс казьтыштiн. Со и локтiм тэла. Пасьтась да мунам, – шуöма öти дядьöыс.
– Талун ог вöрзьöдöй, – сы вылö видзöдлöм бöрын дорйöма мöд. Тыдалö, ыджыдыс. – Кужöмыд тэ воднытö. Öтарсяньыд и мöдарсяньыд челядьыд куйлöны. Но аски лöсьöдчы. Локтам да нуöдам.
Кузь дядьöясыд мунасны. А нывбаба войбыд тiралас. Мöд луннас петас сусед ордас, олöма мужичöй дорö. Висьталас ставсö. Мöдыд и велöдас, мый колö вöчны. Сараяд пö гез йылö кöртав рос.
Бара вой воас. Нывбабаыд оз узь. Друг кылöны сараяс кок шыяс. Сэсся лёкысь мыйкö трачмунас. Но керкаö некод нин оз пыр. Асывнас петас сарайö да аддзö, мый ростö гезнас шöрипöв орöдöмаöсь. Сы пыдди джагöдöмаöсь.
Висьталiс сэк тайöс Зурыд Марья аслас челядьлы. Войнас садьмис да аддзö, мый нылыс да пиыс öтар-мöдар бокас куйлöны. Топöдчöмаöсь мам дорас.
Синваыс исковтö тайö думъяссьыс Зурыд Марьялöн. Сьöлöмыс шогысла лёкысь пессьö. Сiйö оз кöсйы, медым челядьыс шöракостас босьтöмöн узьтöдлiсны. Сылы сöмын колö, медым найö сiйöс индомысь ас орданыс босьтiсны.
Гортын
Ас чужан сиктад волöмыд пыр кольö сьöлöмад кутшöмкö пас. Быттьö лöсыштасны, чуктöдасны сэтысь неыджыд юкöн, кодi кольö сэсся ичöтдырсяньыд тöдса местаясö. Буретш та вöсна ме бöръя кадас кутi гежöд-джыка волыны сэтчö. Абу окота ачымöс дойдавны да.
Мый миян олöмын медся донаыс да кувтöдзыд казьтыланаыс? Дерт жö, челядьдырыд. Кор ставöн вöлiм сöстöмöсь да мичаöсь. Олöмыс некодöс на эз пес, эз кусыньт кодарланьöкö. Ризъявлiм долыд мöвпъясöн, завидьтiм гырысьяслы, кодъяслы ставсö позис вöчны.
Öнi, кор вола ас сиктö, кыдзкö сюсьджыка видзöда челядьдырся ёртъяс вылö. Ме вежси, и найö вежсьöмаöсь. Öти со ичöтдырйи вöлi визув детинкаöн, быдсяматор вылас чуйдöдысьöн. Верстьö олöмыс сiйöс ас ногыс вöчöма. Ытвадырся йиöс моз йирöма, дрöбитöма сылысь тайö сямсö. Лоöма полысьöн, йöршитчöма аслас керкаö. Быттьö оз и ов сиктас. Мöд со горшмöма, аслыс мый вермö куралö, йöзлысь шогсö оз кöсйы казявны. Дерт, ыджыд сьöлöма войтырöн унджыкыс быдмисны. Но мыйлакö лёкыс синмад шыбитчöджык, парскöджык.
А вот челядьдырся местаястö öнöдз на лыддьылi медся мичаöн. Мися, вöльнöй светас сэсся мöд татшöмыс абу. Вылыс лёк пос дорын вöлi ыджыд пожöм, кодлöн вужъяс боктi визувтiс шор. Ёна жö радейтлiм ворсны сэнi. Тайö местаыс пыр син водзын. Весиг вöтöн аддзывла. Нинöм абу вунöма.
И ме нарошнö öнöдз эг ветлы сэтчö. Мед, мися, коляс сiйö вежöрам, кутшöмöн вöлi. Но таво гожöм аслым тöдлытöг петсис. Вылыс лёк пос дорö. Шемöсмунi. Пожöмыс быттьö абу нин сэтшöм джуджыд да ыджыд. Увъясыс чирссьöмаöсь. Шорыслöн сöмын нимыс. Дыр сулалi, кывзi сьöлöмлысь шога тiпкöмсö… Öнi со думайта, кыдзи водзö овны. Челядьдырся местаяссö казьтывтöгыс? Важ кодьöн найöс син водзö уськöдны ог нин вермы. Öнiя серпасыс сувтö. А сiйö абу нин менам, оз нин шонты.
Ветымынöд дадь
Паш Петыр вöлi сиктас медся киподтуя мужикöн. Сiдз тай лыддисны-а. Мукöдыслöн эськö унатор вылö жö сямыс вöлi. Кодöс шуисны медбур трактористöн, кодöскö – медся кужысь сёрнитысьнас. А пуа уджсö Паш Петырысь öтдор пö некод оз сяммы вöчнысö. Куричьяс лöсавны, öдзöс пуктыны – пыр сiйöс чукöстлiсны. Но медся нин мичаöсь, кокниöсь да жугласьтöмöсь вöлiны сыöн вöчöм дадьяс. Но нем виччысьтöг сiйö кутiс пыксьыны найöс вöчнысö. Кöть кыдзи эз кевмысьны сиктса войтыр, некыдзи эз босьтчы выль дадь налы вöчны. Мыйла? Та йылысь сöмын ачыс тöдiс.
Коркö ёна важöнкодь нин тайö лоис, кор на сöмын видлiс дадьсö вöчны. Гашкö, сöмын вит кымын на и петiс сы киысь. Вöтöн, колöкö, и вемöс вöлi, мыччысьлiс мортыдлы зэв мисьтöм нывбаба. Тыдалö, Сьмертыс да. Буретш дадь вöлi сэк Паш Петыр вöчö. Мыкыртчöма да сювсö топöдö даддьыслысь. И быттьö кодкö самасис синнас сы вылö. Быттьö мышку саяс зэв лэчыд видзöдласа морт сувтöма. Бергöдчис да и казялiс мисьтöм нывбабатö. Вомсö эськö эз вöрзьöдлы, но Петырлöн вежöрöдз воис сылöн шуöмыс: «Ветымын дадьсö вöчан да пырысьтöм-пыр и кулан. Кор бöръя пу тувсö тувъялан».
Та бöрын коли вель уна кад. Вонас кык-куим дадьтö вöчигöн тай ылын на мыччасис ветымынöдыс. Но воддза во кодлыкö вöчис нелямын öкмысöдöс да скöнь ланьтiс. Пыксьыны кутiс. Ог пö вöч и ставыс. Но войдöрлун со бара босьтчис дзайгысьны нылыс:
– Айö, кор нö миянлы вылö дадьсö вöчан?
– Важнас на позьö вöдитчыны, – вочавидзис Паш Петыр.
– Сэтчö öд кыкöннад оз тöрны. Öтисö даддяс, мöдсö нö водзö босьта али мый? – шуасис нылыс.
Сылöн звöнни пиян быдмисны. Бур сёян вылад топыд тэчасаöсь. Татшöмъястö и мужик мортлы сьöкыд ки вылын кыскавны, кытысь нин нэриник нылыслы. Со и мöдöд лун нин оз узьсьы Паш Петырлöн. Сэкся мисьтöм нывбаба вылас лöг кутiс и. Сылöн шуöм вöсна со оз лысьт нывсö мездыны. Сэсся сылы юрас воис зэв сюсь мöвп – вöчны öтырышъя кыкöс. Öд звöнниыдлы öти даддьыд оз тырмы. Кыктö и дадьнас кыскавны оз ло кокньыд. Мед мöдсö кодöскö нöшта кыскалысьöс сюрöдас. Кöть нин мамсö корас.
Некымын лунöн сы киысь кутiс петны кык пелькиник дадь. Со нин бöръя тувсö тувъялан кад воис. Пуктiс Паш Петыр ас дорас кыкнан дадьсö. Сюйис кыкнанас бöръя тувъяссö. Босьтiс шуйга да веськыд киас кык мöлöт да öти кадö вартiс тувъясас. И артмис сылöн эз ветымын дадь вöчöм, а ветымын öтиöс.
Но полöмыс век жö шымыртiс морттö. Сьöлöмыс тай лёкысь чеччавны босьтчылiс-а. Рытöдзыс олiс, да век на ловъя. Пукалiс да öшиняс видзöдiс, тöвся ывла вывсö синнас кытшлалiс. И збыльысь öд, быттьö кодкö сатшкис сы вылö синсö. Бöрласайсяньыс быттьö сэкся моз видзöдысь сюри. Бергöдчис да, гашкö, каститчöмöн шуасны, но пемыдас сулалö сэкся мисьтöм нывбабаыд. Зэв скöр чужöма. Тыдалö, ылöдлöмсьыс дöзмöма. Но нинöм эз шу. Вошис кытчöкö. А Паш Петыр öнi на ловъя. Висьталöны, мый сё дасöд дадь нин йöзыслы дасьтысьö вöчны.
Сё висьöм
Менам бать война вылын öти коксö воштылiс. Та вöсна сылы сетлiсны кутшöмсюрö легöтаяс. И вонас кыкысь либö куимысь лэччылiс карö, инвалидносьтсö мед водзö нюжöдiсны ли, мый ли. Ичöт на вöлi да эг юась, мыйла. Некымынысь тай шулiс: «Кок коляссö тай пыр мерайтöны-а. Тыдалö, чайтöны, мый быдмас. Мöдöд группа вылас бара эз вуджöдны. Некымын сантиметрöн пö кузьджык коланасьыс кольöмаыс да».
Бать дыр олiс коймöд группанас. Кöть эськö коксö пидзöссьыс вылöджык на вöлi вундöмаöсь. Но мыйлакö мöдöд группаас вуджöдны оз позь. Сантиметр-мöдöн кö пö дженьыдджыка колисны, сэк вермим. Сöмын ёна сёрöнджык, кор инвалидыс этша нин кутiс кольны, сетiсны мöдöд группа.
Но сылöн больничаас лэччылöмыс мыйлакö зэв ёна майшöдлiс матiгöгöрса олысьясöс. Кадысь кадö юавлiсны, кор нö пö, Ветшеслав Васильевич, бара ветлан. Шулiс кö, мый регыд нин, то миянö воавлiсны йöз. Торйöн нин олöмаяс.
– Васильевич, кутасны юасьны, да висьтав, мый юрыд бергöдчö, шогöдö и, – висьталö öти.
– Тайö висьöмнас, мый менам, морöс улöс топöдлö. Лолавнысö он вермы, доймö да, – шуö мöд.
Коймöд, нёльöд, витöд да мукöд волысьыслöн асланыс жö висьöмъяс. Лекарство нимъяссö ставныс жö висьтавлiсны и. Асьным пö ньöбны, дона да, ог вермöй.
Бöрынджык тöдмалi, мый батьлы, кыдзи войнаса инвалидлы, став лекарствосö сетöны дон босьттöг. Чайта, мый сиктсаыдлöн донаджык лекарство вылас збыльысь сьöмыс эз чуктыв. Ассьыныс дзоньвидзалунсö бурмöдöм могысь этшаник сьöмсö лишöдны найö эз кöсйыны. Семьясö пайкöмысь вежавидзисны. Гашкö, и сиктас тайö бурдöданторъяссö эз вайлыны. Со и волiсны бать дорö да ассьыныс дой-висьöмсö висьтавлiсны, мед сiйö мунас да врачьясыслы няргас на йылысь. Тэныд пö сэк став тайö лекарствосö дон босьттöг сетасны. Ог и тöд, кыдзи бать юрас кутлöма та мында висьталöмсö. Но некодöс эз вунöдлы. Воас вöлi бöр да сумка тыр лекарство ваяс. Сэсся быдöн аслыныс коланасö да лöсяланасö босьтавлiсны.
– Ёна жö шензисны врачьясыс, – вашмунöмöн висьтавлiс гортсаяслы бать. – Та мында висьöмöн пö век на ловъя?
Казьтысян лун
Полина Ивановна садьмис водз. Нöшта на и кыпыд сьöлöмöн. Сiйö во чöж нин виччысис тайö лунсö, кор асывсяньыс бара лоас коланаöн йöзыслы. Торйöн нин чин новлысь войтырлы. Бöръя воясас тайö луннас и олiс быттьö. Сiйö вöлi сылы лов пыкöдöн. Тайö луннас вель уна во сайын кувсьылiс верöсыс, нималана шылад тэчысь.
Сы сайö Полина Ивановна петавлiс вель томöн на. И вöлi таысь зэв любö. Кыдзи нö татöгыс. Öд сiйö лои паськыда нималана мортлöн гöтырöн. Мортлöн, кодöс пыдди пуктылiсны весиг медся ыджыд чин новлысьяс. Сылы вöлi зэв нимкодь, кор верöсыскöд орччöн восьлалiгöн паныд воысьяс дзоргисны на вылö. Аньяс, дерт жö, вежавлiсны. Тадзи тай чайтсис-а. Мый кöть, верöсыс кö ёна ыджыдджык арлыда. Концертъяс, быдсяма чукöртчöмъяс дырйи верöсыс пукалiс ыджыд чинаяскöд орччöн. И дерт жö, Полина Ивановна сэнi жö вöлi. Сылы кажитчис, кыдзи сы дорö пыдди пуктöмöн шыасьлiсны тайö чина войтырыс. Мукöд нывбабаыслы некор накöд татшöм матын не пукавлыны. Найö некор эськö эз кужны мöвпыштлыны öта-мöдкöд шмонитана сёрни нуöдöм йылысь. А сiйö со вермö.
Но во бöрся мунiс во. Верöсыс, дерт, пöрысьмис. Аньлы эз нин вöв сэтшöм любö восьлавны чушиктысь мортыдкöд орччöн. Унаöн на паныдасигас тöдмавлiсны шылад тэчысьтö да вежавидзöмпырысь чолöмасисны, и тайö выя бордöн моз на мавтыштлiс Полина Ивановналысь сьöлöмсö. Öд верöсыскöд пöся чолöмасьöмыс вичмылiс тшöтш и сылы. И воис со кад мунны верöсыслы таладор югыдiнсьыс. И шензьы кöть эн, а шылад тэчысь некымын лун кежлö бара лолi зэв нималанаöн. Сы йылысь бара гижисны газетъясын, сылысь нимсö асывсянь рытöдз шуалiсны радио да телевизор пыр. Юргис сыöн гижлöм шыладыс, кодöс дыр нин эз кывлыны. Гуасьнысö волiсны став чина войтырыс. Юкисны Полина Ивановнакöд шогсö. И нывбаба выль пöв лолi тыдалана мортöн, кодöс тöдiсны да пыдди пуктiсны верöс вöснаыс. Гу дорас бара гарыштiсны верöсыслысь став чинъяссö, ыджыд нимъяссö. И Полина Ивановна йылысь бур кыв шуны эз вунöдны. Весиг медся ыджыд чин новлöдлысьыс матыстчылiс да кисö топöдлöмöн сьöлöм сетiс.
Сэсся, дерт, бара вушйис верöсыслöн нимыс да вöчöмыс быдлунъя олöмсьыс. Сöмын кулан лунсяньыс во кольöм мысти бара бергöдчылiс Полина Ивановна дорöдз сiйö югыд кадыс, код вöсна и петлiс верöс саяс. Сы дорö гортöдзыс кежавлiсны чина и чинтöм войтыр. Казьтыштлiсны верöссö да шуавлiсны, кутшöм ыджыд пай пуктiс сiйö шылад тэчан уджö. Сiйöс пö таысь век мöдасны бур кывйöн казьтывны. Радио да телевизор пыр ворсiсны верöсыслысь тэчöм шыладсö. Сэсся öтлаын ветлiсны гу дорас да сэнi на выль пöв шуалiсны тайö жö кывъяссö. Но вочасöн кежалысьыс лои пыр этшаджык. Вежсисны чин новлöдлысьяс. Тайö луннас радио да телевизор пыр верöсыслöн тэчлöм шыладысь сетлiсны неыджыд юкöнъяс. Важ чинаяс пыдди локтiсны йöз, кодъяс, гашкö, пель сэрöгнас сöмын кывлiсны Полина Ивановналöн верöс йылысь. Но мода радиыс век жö волiсны казьтыштнысö. Верöссö ловъядырйиыс на тöдысь йöзыс пыр этшаммис и этшаммис.
Со и тайö асыв Полина Ивановна виччысис воысьясöс. Лача кутiс, мый бара ыльöбтасны-пырасны, пукыштасны да ставöн ветласны верöс гу дорас. Олöма нывбаба вежон нин дасьтысис, мед вöлi мый пуктыны пызан вылас, нуны гу дорас вошйöдны. Со нин дас час матыстчис. Некод на эз тотшкöдчы. Восьтлiс радиосö да телевизорсö. Сэнi помся висьталiсны, кутшöм пакöсьтъяс вöчсьöны му вылас. Дас öти бöрас Полина Ивановна ышлолалiг пасьтасис, сöвтiс сумкаö сёянтор да автобусöн мöдöдчис кладбище вылö. Лача на кутiс, мый талун верöссö бур кывйöн казьтылысьясыс веськöдчисны сэтчö асьныс, сы дорö кежавтöг. Но гу дорас некод жö эз тыдав. И Полина Ивановнаöс шымыртiс шог. Сыысь, мый лоис некодлы ковтöмöн.
Карко
Карко лёкысь нетшыштiс няйтö вöйöм бöръя коксö да мöдöдчис водзö. Позис эськö неылын тыдалысь туй кузяыс мунны, но вöвлöн сьöлöмыс майшасис. Вермас нем виччысьтöг мыччысьны сiйö дядьöыс, код дорысь öнi пышйис, да дом йылысь бöр косöдас мустöм гидас. Вöв тöдiс, кытчö сiйö мунö. Бадьясыс швачöдiсны морöсас, ёсь увъяс на гирснитлiсны кучик кузяыс да весиг парсыштлiсны. Но тайö эз падмöд Каркоöс мунны буретш туйпöлöнса вöртiыс. Ылö эз жö кеж, пыр дортiыс восьлалiс. Ок эськö, скач кö тöвзьыны. Но татi он вермы. Тэрмасьтöг ковмö кыссьыны.
Сылöн вöв сьöлöмыс нимкодясис, мый регыд мысти бара мыччысяс важ оланiныс, кытöн ставыс сылы матысса да тöдса. Син водзас сувтöдiс олöма мортсö, кодi сiйöс гежöдика доддявлiс да тэрмасьтöг вöтлывлiс турунла либö песла. Эз бара лёкысь кучкыв ньöрторнас. Карко вöлi ышмылас да дзикöдз ньöжмöдчылас. И сöмын сэки мортыд небыдика шлячнитлас мышкас да скöравтöг шуыштас:
– Унмовсин али мый нö, Карко?
А öнiя кöзяиныс, код дорö код тöдас кыдзи веськавлiс, сiйöс эз тадз видз. Доддялас да лёкысь плетьнас кульыштас мыш кузяыс. Оз öтчыдысь на и. Карко эськö важ кöзяин дорас моз босьтчылас жö тэрмасьтöг рöдтыштны, но выльыс зэв пеж кывъяс горзiгтыр нöшта на ёнджыка кульыштас:
– Мый джöмдiн! Кадыс абу! Дыш рунь! Ме тэнö велöда, кыдзи колö вöвъясыслы ветлöдлынысö.
Но эз вачкылöмсьыс пышйы сы дорысь Карко. А гажтöмысла. И эскис, мый важ кöзяиныс тшöтш жö гажтöмтчö сыысь. Локтас öнi сы дорö да ёна и нимкодясьны босьтчас. Малалас да шыльöдас Каркоöс, кыдзи пыр вöлi вöчлö асывъяснас. Тайö мöвпъясыс содтыштiсны вöвлысь öдсö. Телепит вöлi öдйöджык мунны, медым вайны важ кöзяиныслы нимкодясьöмсö. Но шор вуджигöн пидзöс вылöдзыс вöйис няйтас. Эз нин чайт петны. Выныштчылас кыскыны сёйсьыс коксö, да некыдзи оз шед. Час кымын ковмис петнысö, кытчöдз водз кокъясыс эз шедны да кос муö веськавны. Сэсся бöр кокъяснас зэвтчис да кыскис найöс няйтсьыс. Пыркöдчыштiс öшйöм сёйсьыс да лолыштöм бöрын водзö вöрзьöдчис.
Сöмын рытладорыс воис сиктас, кöнi нэмсö олiс да вöв уджсö вöчис, кöнi сiйöс чаньöн на босьтiс ас дорас бур мортыс, кодöс вöв лыддис аслас медбур ёртöн. Со нин керкаыс, код йöрын Карко йирсьылiс. Со лэбулыс, код улын дзебсясьлiс зэрысь да тöлысь. Вöв весиг скачöн матыстчис керка дорас. Кöсйис öдйöджык вайны мортыслы нимкодьлун. Керка дорас некод эз тыдав. Карко гöрöктiс. Тадзи век вöлi вöчö, кор матыстчас да некод оз тыдав. Сэки кöзяиныс вöлi мыччысяс, восьтас потшöссö да лэдзас Каркоöс йöрас. Сэсся чöскыда вердас да пöттöдзыс юктöдас. Мый кö некод эз мыччысь öнi? Карко бара гöрöктiс. Видзöдiс керка пельöслань, кытысянь век мыччысьлiс кöзяиныс. И öд збыльысь сiйö мыччысис. Зэв ньöжйö локтö. Аддзис Каркоöс да ас улас шуыштiс:
– Бара öд локтöма. Но, Карко, мый нö тэныд сэнi оз овсьы?
Матыстчис вöв дорö да збыльысь небыда малыштiс. Сэсся домалiс потшöс сюръяö да пырис. Дерт, моздор турун Карко ныр улö пуктöм бöрын. Вöв, дерт, эз аддзыв, кыдзи кöзяиныс пырöм бöрас телепонöн звöнитлiс. Час мысти кымын татчö воис мотоцикл, код вылын бöрсяньыс пукалiс выль кöзяиныс. Сiйö разис потшöс сюръяö кöрталöм гез помсö. Сюйис Карколы сермöд, кöртвомалiс да пуксис вылас. Эз и пырав керкаас. Сэсся лёкысь вачкис мыш горулас. Карко гöрöктiс, кöсйис юöртны важ кöзяиныслы, мый сiйöс со бара нуöны. Но мöдыс, тыдалö, эз кыв да эз дорйы. Кöртвомыс дойдiс да быть ковмис öдöбöн мунны сэтчö, кытчö нуöдiс мышку вылас пукалысь скöр мортыс.
И дерт, эз казяв, мый сы вылö öшинь сайсяньыс видзöдö важ кöзяиныс. Жугыль синъясöн колльöдö верзьöма Каркоöс.
– Карко жö эськö да. Оз мöй гöгöрво, мый менам сiйöс видзны эбöс абу нин. Висьöдча со ёна, – шуалiс аслыс олöма морт. Сэсся асьсö такöдöм могысь ли мый содтiс: – Нöшта кö öтчыд локтас, кольöда. Верма на, гашкö, кыдзкö видзнысö.
Гуляйтысь ань
Ниналöн верöсыскöд олöмыс тöдлытöг дзугсис. Эз эськö быттьö лёка овны да. Но мортыдлы тай пыр мыйкö колö. Сьöлöмыс, тыдалö, верöсыслöн радейтöмысь эз нин кут бурмыны, либö ачыс на сэтшöм вöлöма, мый чайтöма, этша на тöдлöма олöмас. Либö жö збыльысь радейтчöм пытшкöсас чужöма. Код тöдас мыйла, но гуся олöм кутiс овны. Аддзис аслыс выль мужичöйöс, кодкöд кажитчис, мый ставыс верöсыскöд дорысь бурджык да лöсьыдджык. Дерт, верöсыскöд янсöдчöм йылысь эз мöвпав. Сьöлöмöс пö бурмöда да бара кута сыкöд овнысö. Гуся радейтчöмыд тай уна жö сьöкыдсö вайö. Кыдзкö öд колö аддзысьлыны сiдзи, медым Мишыс эз тöдмав. Быдсяма помкасö ковмылiс мöвпыштлыны, мед кöть нин час-мöд кежлö веськавлыны мöдлöн сывъясö.
Со и тöрыт рыт аддзис помкасö, мед гортсьыс вошлыны. Ветла пö рытйысьны Валя нывъёрт дорö. А ачыс тöвзис мöд мужичöй дорö, кодi öтнасöн олiс общежитиеса жырйын. Мусукасьöмсьыс некыдзи эз пöтны, да рыт бöрын вой матысмис. Сэсся и асылыс суис. Мусукыс эськö кöть оз лэдз сiйöс ас дорсьыс. Но Ниналöн юрын мöд мöвпъяс нин визлалöны, кодъяс радейтана русö вочасöн разöдiсны. Кыдз нö öнi гортас мунас? Мый кутас висьтавны? Та дыра ветлiгад, кöнкö, Мишыс Валя дорад волiс нин.
– Эн шогсьы, мыйкö мöвпыштам, – такöдiс мусукыс да кöсйис бара сывйыштны Нинаöс.
– Энлы, – öвтыштчис нывбаба. – Мыйкö ставыс пытшкöсын сырмö.
– Топыдасьыс-топыда кутла, да и бырас, – шмонитыштiс мусукыс.
– Оз нин, – ышловзис Нина. – Гортö колö мунны сэсся.
Мусукыслы, тыдалö, жаль на вöлi сiйöс лэдзнысö да босьтчис корсьны туй, медым и Нинаöс верöс пинялöмсьыс видзны, и ас дорас на кольöдлыны. И юрас сылы воис весьöпöртана сюсь мöвп.
– Вай ме верöсыдлы звöнита да висьтала, мый ме тэнö пышйöдi, мед сьöм сылысь корны. Шуа, мый оз кö мынтысь, то ловйöн тэнö оз и аддзы сэсся.
– Эн вай йöйтав, – первойсö пыксис Нина, но вочасöн и сылы тайö мöвпыс кажитчис.
Збыльысь кö тадзисö вöчны. Олыштас на недыр танi, сэсся гортас мунас. Шуас Мишыслы, мый кутшöмкö тöдтöм мужикъяс Валя дорас мунiгöн сiйöс мырдысьöн машинаö пуксьöдiсны да кытчöкö нуисны. Тэнад пö верöсыд озыр, да кутам сылысь тэнö лэдзöмысь сьöм корны. А ме пö со верми сöмын öнi наысь мездысьны да гортö ас кокöн вои.
Тадзи öд кык йöйыд и вöчисны. Мусукыс звöнитiс Мишыслы да зэв скöр гöлöс вöчöмöн шуалiс, гöтыртö пö гусялiм. Он кö пö öти индöм местаö вай сьöм, то джагöдам весиг. Сэсся зэв öдйö кусöдiс телепонсö. Дерт, прамöй мусукасьöм на костын эз нин вöв. Нина сöмын кадсö каттьыштöм понда олiс. Дзик кö öнi мунан, то, гашкö, оз эскы Мишыс. Рытладорыс кö вöрзьöдчас, то ставыс бур лоас. Но рытöдзыс овны танi эз мойви. Час мысти кымын öдзöсас босьтчисны лёкысь зöрöдчыны. Мусукыс эськö эз кöсйы восьтны, но кодъяскö лёкгоршöн босьтчисны горзыны. Восьт пö, тайö полиция. Он кö восьт, öдзöстö жугöдам. Ковмис мортыдлы восьтны. Пырисны погона войтыр да кисö мусукыдлысь лёкысь песовтiсны. На бöрся мыччысис Миш верöсыс да уськöдчис Ниналань. Нывбаба нöйтöмысь повзис да чепöсйис öшиньлань. Но оз вöлöм нöшавны уськöдчы верöсыс. Мöдарö на, кутлыны босьтчис.
– Нинук, сё зöлöтаöй, эг нин чайт ловйöн тэнö аддзыны. Тайö немортыс тэнö эз нöйт?